Всту п


З М І С Т


Вступ 3


Розділ 1. Фізична особа – роботодавець як суб’єкт трудового права 12

    1. Поняття правового статусу фізичної особи – роботодавця і

його види 12

    1. Правосуб’єктність фізичної особи – роботодавця 34

    2. Основні трудові права і обов Всту п’язки фізичної особи – роботодавця 58

Висновки до розділу 1 80


Розділ 2. Способи регулювання трудових відносин за участю

роботодавців – фізичних осіб 85


    1. Централізоване регулювання трудових відносин між

фізичними особами 85


    1. Договірне регулювання трудових відносин за участю

фізичних Всту п осіб – роботодавців 105


Висновки до розділу 2 133


Розділ 3. Динаміка та зміст трудових правовідносин за участю

роботодавців –фізичних осіб 137


    1. Особливості виникнення трудових правовідносин між фізичними

особами 137

    1. Зміст трудових правовідносин між фізичними особами 153

    2. Особливості припинення трудових правовідносин за Всту п участю

роботодавців – фізичних осіб 172

Висновки до розділу 3 189


Висновки 194

Перечень використаних джерел 204

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на веб-сайте http://www.mydisser.com/search.html

^ В С Т У П Актуальність теми Всту п. Соціально-економічні зміни, які відбуваються в Україні протягом останніх років, суттєво вплинули на розвиток трудових відносин. Поступово відкривається все більше шляхів реалізації права громадян на працю, передбаченого ст. 43 Конституції України [75]1. Держава зобов’язалася Всту п створювати умови для його повного здійснення. Це полягає, не в останню чергу, у розширенні можливостей для використання найманої праці, збільшенні кількості роботодавців. Окрім юридичних осіб правом наймання працівників наділені також Всту п фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства.
Нещодавно укладення трудових контрактів між фізичними особами не було поширеним явищем, тому що система господарювання, як і в цілому суспільний устрій, не стимулювали використання громадянами Всту п праці інших осіб для створення добавочної вартості у виробничій діяльності. Використання праці фізичними особами обмежувалося обслуговуванням особистих потреб, наданням технічної допомоги особам, зайнятим літературною та творчою діяльністю. Засади нормативно-правового регулювання трудових Всту п відносин між фізичними особами визначалися підзаконним нормативним актом – Положенням про умови праці осіб, які працюють у громадян за договорами, затвердженим постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріатом ВСРПС 28 квітня 1987 р.[99]2.

Побудова в Україні ринкової економіки Всту п обумовила розвиток підприємництва, в тому числі на засадах приватної власності без створення юридичної особи. З’явився і набуває ваги клас підприємів, які використовують найману працю у виробничих цілях з Всту п метою одержання прибутку. За інформацією Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва на початок 2003 року було зареєстровано понад 2,3 млн. підприємців – фізичних осіб, і ця цифра зростає [79, с.4]1. Відповідно збільшується кількість працюючих у Всту п малому бізнесі. Майнова диференціація суспільства призвела до збільшення кола осіб, які мають потребу і можуть на оплатних засадах наймати працівників для обслуговування особистих потреб, наприклад, охоронців, хатніх господарок, садівників тощо.

Законом України Всту п від 7 свирепого 1991 року “Про власність” [120]2 закріплено право власника на договірній основі використовувати працю громадян, забезпечуючи при цьому соціальні та економічні гарантії та права, визначені законодавством. Власність може використовуватись не лише для задоволення особистих Всту п потреб, але і для заняття підприємницькою діяльністю. Право наймання працівників є похідним від права людини вільно володіти, користуватися і розпоряджатися об’єктами власності, плодами інтелектуальної, творчої діяльності. Можливість користуватися Всту п працею іншої особи створює обов’язок щодо її оплати, здійснення соціального страхування працівника тощо. Але ще не відбулося усвідомлення роботодавцями своєї соціальної ролі у суспільстві не лише як власника, але як організатора процесу праці, суб Всту п’єкта, який приймає нелегку ношу, бере відповідальність за долю інших. Тому держава не може залишатися осторонь заморочек, які притаманні новенькому сектору ринку праці, адже зростання масштабів використання фізичними особами праці Всту п інших осіб вимагає вдосконалення механізму правового регулювання трудових відносин між ними.

Законом України від 5 липня 1995 року “Про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю України” у ст. 21 кодексу фізичних осіб Всту п було визнано стороною трудового договору. Законом України від 24 грудня 1999 року до Кзпп внесено зміни, за якими запроваджено обов’язкову письмову форму трудового договору з фізичною особою та його реєстрацію в державній службі зайнятості Всту п за місцем проживання роботодавця.

Ці перші кроки спрямовані на створення цивілізованих трудових правовідносин між фізичними особами. Новий Трудовий кодекс України, процес розробки і прийняття якого сразу триває, якраз і має на Всту п законодавчому рівні закріпити таку юридичну модель трудових правовідносин за участю роботодавців – фізичних осіб, яка б відповіотдала інтересам і працівника, і роботодавця.

Актуальність цього дисертаційного дослідження обумовлена і тим, що особливості трудових правовідносин за Всту п участю роботодавців – фізичних осіб довгий час залишалося поза увагою дослідників як на монографічному, дисертаційному рівні, так і на рівні окремих наукових робіт. Проблеми їх правового регулювання, правосуб’єктності роботодавців – фізичних осіб Всту п, форми трудового договору між фізичними особами досліджували такі вчені, як Н.Б. Болотіна, О. Заржицький, Д. Миргородський, П.Д. Пилипенко, І.М. Якушев, О.М. Ярошенко; можливості вказаних роботодавців бути стороною колективного Всту п договору аналізували Г.С. Гончарова, В.В. Жернаков, І.О. Лосиця.

Не применшуючи наукового значення робіт названих учених, слід вказати, що спеціального всеохватывающего дослідження трудових правовідносин за участю роботодавців – фізичних осіб в Всту п Україні ще не проводилось. Наукові дослідження у цій сфері є особливо потрібними сразу, если завершується новий кодифікаційний процес, сформовано певну законодавчу базу регулювання відносин, які виникають під час використання найманої праці фізичними особами. При Всту п цьому потребує переосмислення традиційний підхід до соціальної спрямованості трудового права, оскільки мова йде про особливого суб’єкта трудового права – фізичну особу-роботодавця.

Усе наведене і зумовило вибір дисертанткою відповідної Всту п теми наукового дослідження.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження узгоджена з цільовою комплексною програмою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрейшего на 2001 – 2005 роки “Проблеми удосконалення юридичних гарантій реалізації трудових Всту п і соціальних прав в умовах ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0186.0.070864) та затверджена вченою радою Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрейшего 2.07.2003 р. (протокол №12).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи Всту п є виявлення особливостей трудових правовідносин між фізичними особами, з’ясування сутності правового статусу роботодавців – фізичних осіб, розв’язанні теоретичних і практичних заморочек правового регулювання названих відносин і розробці конкретних пропозицій, спрямованих на удосконалення чинного законодавства Всту п та практики його застосування.

Для досягнення поставленої мети у процесі дослідження ставилися такі основні завдання:

- на основі зроблених теоретичних висновків і виявлених Всту п недоліків у правовому регулюванні трудових відносин між фізичними особами внести пропозиції по його удосконаленню.

^ Об’єкт дослідження становлять трудові правовідносини, які виникають при укладенні трудових контрактів, однією із сторін яких є роботодавець - фізична Всту п особа.

^ Предметом дослідження є правовий статус роботодавця – фізичної особи та його нормативне закріплення, методи нормативно-правового регулювання трудових відносин між фізичними особами, підстави їх виникнення, особливості припинення, а також система нормативно Всту п-правових актів, що регламентує вказані явища.

^ Методи дослідження. При написанні дисертаційної роботи використовувалися як загальнонаукові, так й спеціальні юридичні методи дослідження. Методологічну базу складає діалектичний способ, який є загальним способом пізнання закономірностей розвитку природи і Всту п суспільства. Важливе значення у науковому пошуку відігравав системно-структурний способ, який интенсивно використовувався для дослідження правового статусу роботодавця – фізичної особи і його елементів, особливостей виникнення та припинення трудових правовідносин.

Поєднання під час Всту п аналізу проблемних питань засобів формальної логіки із спеціально-юридичними способами аналізу і тлумачення правових норм позволило розглянути трудові правовідносини між фізичними особами як цілісне явище, яке, з 1-го боку, детерміноване Всту п регулюючим впливом правових норм, а з іншого, само впливає на розвиток трудового права. Дисертантка погоджується з визначальним впливом суспільних відносин на правові норми і шукає шляхи посилення активного зворотного впливу права Всту п на суспільні відносини, які виникають між працівником і фізичною особою у якості роботодавця. У боті з емпіричним матерікрасном використовувався соціологічний способ, зокрема при дослідженні колективно-договірного регулювання трудових відносин, які виникають під час Всту п підприємницької діяльності фізичних осіб.

Використання вказаного методологічного інструментарію позволило вирішити поставлені завдання, одержати науковий итог, новизна якого відображена у положеннях, що виносяться на захист. Основні положення та висновки, подані в боті, ґрунтуються на аналізі Всту п чинного законодавства про працю, особливостей його застосування, досягнень в сфері загальної теорії права, трудового права, інших галузей юридичної науки України та іноземних держав.

Нормативну та емпіричну базу дослідження складають вітчизняне Всту п законодавство про працю, деякі акти іноземних країн, практика використання праці фізичними особами, колективно-договірна практика.

Теоретичною базою дослідження є наукові праці з теорії права, трудового та інших галузей права таких вчених, як М.Г Всту п. Александров, С.С. Алексєєв, О.Т. Барабаш. Б.К. Бегічев, О.К. Безіна, М.І. Брагінський, Л.Ю. Холмов, П.А. Бущенко, М.В. Вітрук, В.В. Вітрянський,. Л.В Всту п. Воєводін, В.В. Жернаков, І.Я. Кисельов, І.О. Лосиця, С.П. Маврін, М.І. Матузов, Ю.П. Орловський, П.Д. Пилипенко, В.І. Прокопенко, О.І. Процевський, В.Г. Ротань, Р. О. Халфіна Всту п, Є.Б. Хохлов, О.М. Ярошенко.

^ Наукова новизна одержаних итогів полягає у тому, що в дисертації вперше в Україні всебічно досліджуються теоретичні і практичні проблеми правового регулювання трудових відносин за участю роботодавців Всту п – фізичних осіб.

Відповідно до поставленої мети і завдань дисертації на захист виносяться такі нові наукові положення:

1. У боті вперше визначено правовий статус фізичної особи – роботодавця. Це закріплене нормами трудового права положення Всту п особи, яке виражається у визнанні її державою суб’єктом трудового права і визначенні кола основних, невідчужуваних прав і обов’язків, якими вона володіє у зв’язку із використанням нею найманої Всту п праці інших осіб. Трудова роботодавча правосуб’єктність фізичної особи визначає межі цього статусу, а статутні права і обов’язки – його зміст.

2. Обґрунтовано погляд, що фізична особа може самостійно виступати роботодавцем, набуває загальної роботодавчої правосуб Всту п’єктності із набуттям повної цивільної дієздатності. Тому запропонований у проекті Трудового кодексу підхід до можливості визнання фізичної особи роботодавцем незалежно від віку та цивільної дієздатності є помилковим.

3. Доведено необхідність законодавчого регулювання обмеження Всту п дієздатності роботодавця у судовому порядку внаслідок порушення ним мозгов раніше укладених трудових контрактів або законодавства про працю, що надасть можливість значно посилити правові гарантії права на працю, запобігти порушенням трудового законодавства.

4. Об Всту пґрунтовано підхід до визначення змісту і класифікації обов’язків роботодавця залежно від методу їх встановлення та виконання.

5. Доведено доцільність поглиблення диференціації правового регулювання трудових відносин між фізичними особами.

6. Обґрунтовано необхідність Всту п закріплення у новенькому Трудовому кодексі України можливості укладення колективних контрактів у випадку застосування фізичною особою праці значної кількості найманих працівників. Мінімальною межею для реалізації такового права пропонується визначити найняття п’яти працівників.

7. Аргументовано Всту п висновок про особливу природу трудового договору, оскільки він має довірчий (фідуціарний) нрав.

8. Вперше проаналізовано зміст трудових правовідносин за участю роботодавців – фізичних осіб і зроблено висновок, що вони є складними за своїм обсягом Всту п і багатшими за змістом, аніж за участі роботодавців - юридичних осіб.

9. Доведено, що поняття “внутрішній трудовий розпорядок” стосовно господарської сфери роботодавця – фізичної особи має більш широкий зміст порівняно з процесом використання праці Всту п юридичними особами.

10. Обґрунтовано необхідність матеріальної відповідальності у повному розмірі заподіяної шкоди у разі, якщо її заподіяно працівником, який виконує боту в особистому господарстві (ишакі) роботодавця-фізичної особи.

11. Вперше доведено Всту п можливість договірного встановлення додаткових підстав припинення трудових правовідносин між фізичними особами.

^ Практичне значення одержаних итогів полягає у тому, що воно дає можливості для більш чіткого розуміння правового становища роботодавця – фізичної особи на практиці Всту п та ефективного використання законодавства у регулюванні трудових відносин між фізичними особами. Висновки і пропозиції можуть бути використані для удосконалення чинного законодавства, а також враховані у новенькому Трудовому кодексі України. Основні положення дисертації можуть застосуватися Всту п під час підготовки нових підручників, навчальних посібників з курсу “Трудове право України”, підготовці коментарів до законодавства України про працю.

^ Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним науковим дослідженням, виконаним авторкою особисто. Висновки Всту п, положення та пропозиції, наведені у дисертації, базуються на власних дослідженнях, критическому осмисленні більш ніж 220 наукових і нормативних джерел, практики колективно-договірного і індивідуально-договірного регулювання праці за участю роботодавців – фізичних осіб. Деякі проблеми Всту п розглядаються у дисертаційній боті вперше, інші розглядаються з урахуванням змін у соціально-економічному житті держави.

^ Апробація итогів дисертації. Дисертація обговорена на кафедрі трудового права Національної юридичної академії Україні імені Ярослава Мудрейшего Всту п. Результати дослідження доповідалися на наукових конференціях молодих вчених та аспірантів, що відбувались в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрейшего: “Проблеми реформування трудового та соціального законодавства України” (м. Харків, 2002 р.), “Нове законодавство України Всту п та питання його застосування” (м. Харків, 2003 р.). Теоретичні висновки використовуються создателем в процесі викладання навчального курсу “Трудове право України", зокрема, при проведенні семінарських та практичних занять за темами “Предмет і способ Всту п трудового права”, “Джерела трудового права”, “Суб’єкти трудового права” “Трудовий договір”, “Оплата праці” та ін.

Публікації. За темою дисертації создателем опубліковано 3 наукових статті та 2 тез наукових конференцій.

^ Структура дисертації визначена метою Всту п та завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які поділені на 8 підрозділів, висновків та списку використаних джерел (225 найменувань). Загальний обсяг дисертації – 224 сторінки, з их основного тексту – 203 сторінки.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь Всту п поиском на веб-сайте http://www.mydisser.com/search.html

ВИСНОВКИ


Становлення ринкової економіки призвело до появи нових можливостей щодо використання найманої праці. Поява безробіття робить актуальним делему розширення кола і збільшення кількості Всту п роботодавців. До их з повним правом можна віднести фізичних осіб, які отримали право наймати працівників не лише для обслуговування побутових потреб, надання допомоги у творчій праці, але і для господарської діяльності, пов Всту п’язаної з отриманням прибутку. Трудові правовідносини, які виникають під час використання фізичними особами найманої праці, є досить специфічними через їх суб’єктний склад. Тому їх правове регулювання має враховувати як необхідність гідного Всту п захисту прав та інтересів найманих працівників, так і забезпечувати реалізацію інтересів роботодавців. Саме ці питання ми намагалися дослідити і вирішити у цій дисертаційній боті.

Під час проведення дослідження було:

У дисертації здійснено Всту п комплексний системний аналіз правового регулювання трудових відносин за участю роботодавців – фізичних осіб, що позволило дійти таких висновків.

1. Правовий статус – це загальна правова категорія, яка характеризує суб’єкта права. Визначення правового Всту п статусу через правосуб’єктність, основні права та обов’язки відображає найбільш загальні його ознаки, притаманні будь-якому суб’єкту права. Інші ж, пов’язані з ним правові явища, забезпечують ефективне його функціонування, впливають на Всту п обсяг статусу, тобто мають щодо нього службове значення. База правового становища, специфічні ознаки, які притаманні фізичній особі як роботодавцю лежать у площині галузевого трудового роботодавчого правового статусу, який складають галузева роботодавча Всту п правосуб’єктність та основні трудові права і обов’язки.

2. Здатність бути учасником трудових правовідносин у якості роботодавця для фізичної особи, яка не займається підприємництвом, залежить лише від набуття ними галузевої роботодавчої правосуб Всту п’єктності. Для особи, яка здійснює підприємницьку діяльність визначальне значення має її реєстрація в установленому порядку у якості суб'єкта господарювання у порядку, встановленому законодавством. Наведене дозволяє у рамках галузевого роботодавчого статусу Всту п фізичної особи виділити спеціальний статус підприємця – роботодавця, діяльність якого спрямовується на отримання прибутку і який для досягнення цієї мети застосовує найману працю.

3. Правовий статус фізичної особи, яка є роботодавцем - це закріплене нормами Всту п трудового права положення особи, що виражається у визнанні її державою суб’єктом трудового права і визначенні кола основних, невідчужуваних прав і обов’язків, якими вона володіє у зв’язку із використанням нею найманої праці Всту п інших осіб. Трудова роботодавча правосуб’єктність фізичної особи визначає межі цього статусу, а статутні права і обов’язки – його зміст.

4. Фізична особа може самостійно виступати роботодавцем, набуває загальної роботодавчої правосуб Всту п’єктності по досягненню повноліття, тобто вісімнадцяти років. Саме з цього віку особа визнається державою юридично незалежною від волі батьків чи інших осіб, котрі їх замінюють, здатна приймати усвідомлені рішення і самостійно нести відповідальність за Всту п невиконання своїх обов’язків. Тому запропонований у ст. 30 проекту Трудового кодексу підхід до можливості визнання фізичної особи роботодавцем незалежно від віку та цивільної дієздатності є помилковим.

5. Роботодавча правосуб’єктність фізичної особи – підприємця Всту п виникає з моменту його державної реєстрації, яка можлива після набуття повної цивільної дієздатності. Адвокати і приватні нотаріуси можуть виступати у якості роботодавців у сфері своєї професійної діяльності лише з моменту отримання відповідного Всту п свідоцтва.

6. Правосуб’єктність особи являє собою єдність її структурних елементів: правоздатності та дієздатності. Роботодавча правоздатність – це визнана державою загальна (абстрактна) можливість мати визначені законодавством про працю для роботодавця права і Всту п обов’язки, здатність бути їх носієм. Роботодавча дієздатність – це здатність суб’єкта здійснювати визначені законом для роботодавця права і обов’язки своїми особистими діями, відповідати за наслідки своїх дій, бути активним учасником трудових та Всту п інших правових відносин, врегульованих законодавством про працю.

7. У новенькому Трудовому кодексі України слід передбачити можливість обмеження дієздатності роботодавця у судовому порядку внаслідок порушення ним разумов раніше укладених трудових контрактів або законодавства про Всту п працю, що надасть можливість значно посилити правові гарантії права на працю найманим працівникам, запобігти можливим порушенням трудового законодавства.

8. Роботодавчі статутні обов’язки фізичної особи , залежно від методів їх виникнення і виконання, поділяються Всту п на дві групи.

Першу складають ті, реалізація яких зачіпає публічні, державні інтереси, втілює вимоги держави та суспільства до роботодавця. Ці обов’язки слід розглядати як міру соціальної відповідальності роботодавця перед цивілізованим Всту п громадським суспільством. Вони виникають до вступу роботодавця у трудові відносини.

Друга група статутних обов’язків роботодавця реалізується у рамках існуючих трудових відносин після їх встановлення индивидуально по відношенню до кожного працівника.

9. Чітке Всту п визначення кола статутних прав роботодавця у нормативному акті рівня закону (проект Трудового кодексу України) розглядається як підвищення гарантій реалізації прав вказаних осіб.

10. Серед методів регулювання трудових відносин за участю фізичних осіб роботодавців у Всту п сучасних умовах централізований спосіб поки що зберігає домінуючі позиції. Він є базовим, а інші способи: локальний та індивідуально-договірний його доповнюють. Основними функціями централізованого регулювання трудових відносин між фізичними особами є:

- визначення Всту п методів, за допомогою яких людина залучатися до праці;

- встановлення мінімальних державних эталонів у сфері праці та мінімальних гарантій трудових прав суб’єктів трудових правовідносин;

- забезпечення єдності у правовому регулюванні праці, а також Всту п визначення необхідних рамок його диференціації.

11. Диференціація регулювання трудових відносин між фізичними особами має в подальшому лише поглиблюватися, оскільки чинне трудове законодавство розраховано на регулювання праці на підприємствах із значною кількістю Всту п працюючих, і не враховує особливого правового та соціального становища роботодавця – фізичної особи. Тому необхідно:

- зменшити тягар обов’язків, які мають нести такі роботодавці;

- посилити державний нагляд за дотриманням законодавства про працю Всту п такими роботодавцями, особливо у питаннях, які стосуються життя і здоров’я найманих працівників;

- спростити юридичні процедури у відносинах між фізичною особою та найнятими нею працівниками.

12. Необхідно змістити акценти регламентації відносин між фізичною особою і найманим Всту п працівником у бік договірного регулювання. За допомогою державно-правового регулювання слід встановити межі (сферу) договірного регулювання, процедури, за допомогою яких воно здійснюється, що, в свою чергу, є передумовою для надання регулюючим положенням Всту п договору нраву обов’язковості, значимості для його сторін.

13. Форма трудового договору між працівником і фізичною особою, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08.06.2001 року, є зразковою, такою, що може лише Всту п ураховуватися сторонами трудового договору при його укладенні.

14. Враховуючи, що детальна регламентація порядку оформлення трудових відносин між фізичними особами здійснюється підзаконним нормативним актом, під час прийняття нового Трудового кодексу України Всту п необхідно включити до нього окрему главу, яка б враховувала специфіку трудових відносин між фізичними особами. Це значно підвищить рівень правових гарантій як працівника, так і роботодавця.

15. У новенькому Трудовому кодексі України необхідно закріпити Всту п можливість укладення колективних контрактів у випадку застосування фізичною особою праці значної кількості найманих працівників. Мінімальною межею для реалізації такового права пропонується визнати найняття п’яти працівників. У зв’язку з цим пропонуємо викласти ч Всту п. 1 ст. 2 Закону України “Про колективні договори і угоди” у такій редакції: “Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від виду та організаційної форми, які використовують найману працю і мають Всту п право юридичної особи, а також у роботодавця – фізичної особи за умови найняття ним не менше п’яти працівників”. Аналогічну норму слід включити до Господарського кодексу України, КЗпП України, а також Всту п врахувати у новенькому Трудовому кодексі України.

16. З поміж договірних методів регулювання соціально-трудових відносин між працівниками та фізичними особами – роботодавцями на даний час основним є індивідуально-договірний.

Індивідуально-договірне регулювання трудових відносин між фізичними Всту п особами може здійснюватися у двох напрямках. По-перше, воно стосується встановлення трудових відносин, їх зміни, припинення, а також визначення їх змісту. Другий напрямок має забезпечувати специфічні інтереси роботодавця – фізичної особи та його Всту п найманого працівника і враховувати особливості такового трудового правовідношення.

17. Індивідуальність трудових відносин між двома фізичними особами зумовлює особливу природу трудового договору. Він має довірчий (фідуціарний) нрав

18. Аналіз Форми трудового договору між працівником і фізичною Всту п особою дає підстави зробити висновок про існування як елементу змісту трудового договору між фізичними особами інформаційних разумов, тобто найважливіших нормативних положень, які підлягають включенню у зміст трудового договору. Їх метою є недопущення можливості Всту п погіршення становища працівника і спричинення на цій підставі недійсності разумов укладеного трудового договору згідно зі ст. 9 КЗпП.

19. Зміст трудового договору між фізичними особами має бути значно багатшим, порівняно з договорами, укладеними Всту п з юридичними особами за рахунок більш широкого використання факультативних мозгов для його визначення.

20. Коло юридичних фактів, які породжують трудові відносини за участю фізичних осіб, є значно вужчим, аніж у разі використання Всту п найманої праці юридичними особами та державою в особі її органів. Виникнення трудових правовідносин у даному випадку можливе, як правило, лише за наявності юридичних фактів, які опосередковують волю майбутніх контрагентів. Ці правовідносини не можуть виникати Всту п внаслідок:

21. Трудовий договір між фізичними особами відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпП України слід укладати виключно у письмовій формі Всту п. Але пов’язувати виникнення трудових правовідносин з моментом оформлення письмового трудового договору не можна. Цей договір за своєю природою є реальним. Він набуває значення юридичного факту – підстави виникнення трудового Всту п правовідношення – з моменту фактичного допущення працівника до роботи і виконує функцію розпорядчого акту роботодавця – наказу про прийняття на боту – з моменту його оформлення у письмовій формі.

22. Чинним законодавством передбачено повідомний, а не дозвільний Всту п нрав реєстрації трудових контрактів між фізичними особами. За таких разумов орган реєстрації не несе відповідальності за зміст трудового договору і не може відмовити в його реєстрації. Акт реєстрації не має впливу Всту п на трудові правовідносини, які виникли за участю фізичних осіб, але він є необхідною передумовою для внесення до трудової книги працівника запису про період його роботи у роботодавця – фізичної особи.

23. Невиконання роботодавцем обов’язку Всту п подати трудовий договір на реєстрацію спричиняє неможливість внесення до трудової книги запису про боту працівника. Нелегітимним мають визнаватися самочинно внесені записи, які не посвідчені посадовими особами державної служби зайнятості.

24. Закон має враховувати суб’єктний Всту п склад трудових правовідносин, встановлюючи особливості їх виникнення. Тому під час проведення нової кодифікації трудового законодавства у окремій главі, присвяченій особливостям правового регулювання трудових відносин за участю роботодавців – фізичних осіб, необхідно Всту п зосередити ті норми, які їх регулюватимуть, в тому числі і на стадії виникнення. Підвищення рівня правового регулювання з підзаконного нормативного акту до Кодексу забезпечуватиме більш надійний механізм захисту трудових прав та Всту п інтересів як працівника, так і роботодавця.

25. Для трудового правовідношення, особливо з переходом країни до ринкової економіки, характерне постійне збагачення його змісту. Воно відбувається як за рахунок появи нових правових зв’язків усередині правовідношення Всту п (щодо збереження комерційної таємниці, забезпечення захисту трудової честі через відшкодування заподіяної моральної шкоди), так і завдяки подальшому розвитку традиційних взаємовідносин, появи нових гарантій реалізації суб’єктивних прав та здійснення юридичних обов Всту п’язків, наприклад, значне вдосконалення правового регулювання відпусток, яке посилило гарантії права працівників на відпочинок.

26. Особливістю змісту трудових правовідносин, в тому числі за участю фізичних осіб, є те, що нрав та обсяг трудових прав і обов Всту п’язків працівників є набагато більш індивідуалізованим, аніж у роботодавця.

27. Закріплення у проекті Трудового кодексу України письмової форми трудового договору між фізичними особами розглядається як засіб забезпечення належного фіксування домовленостей між сторонами Всту п, в тому числі щодо професійних обов’язків працівника.

28. Для трудових правовідносин між фізичними особами властивим є розширення обсягу поняття „внутрішній трудовий розпорядок”, наповнення його іншим змістом, відмінним від існуючого щодо роботодавців - юридичних осіб Всту п.

29. Положення про фактичну нерівність суб’єктів трудових правовідносин потребує переоцінки у разі, если роботодавцем є громадянин. Закон має враховувати, що забезпечення можливості іншим заробляти собі на життя працею відбувається Всту п на основі власності іншої особи, яка об’єктивно несе ризик пошкодження чи втрати майна не лише внаслідок власних дій, але і дій працівника. У процесі використання найманої праці юридичною особою працівник має доступ лише до Всту п того майна, яке спеціально виділено для статутної діяльності цієї особи. Если ж трудові відносини існують між фізичними особами, особливо під час роботи у особистому господарстві, найманий працівник може мати доступ і Всту п до особистих речей роботодавця, членів його родини. Проживання найманого працівника у помешканні роботодавця створює для останнього і його близьких можливість вільного доступу до майна працівника. Тому у трудовому контракті між фізичними особами можуть Всту п бути спеціально обумовлені взаємні права і обов’язки щодо забезпечення цілісності і схоронності як майна роботодавця, так і майна працівника. У трудовому законодавстві слід запровадити норму, відповідно до якої працівник несе Всту п матеріальну відповідальність у повному розмірі заподіяної шкоди у разі, якщо її заподіяно роботодавцю – фізичній особі.

30. Заслуговують на підтримку положення проекту Трудового кодексу, які передбачають можливість залучати для здійснення основних зобов Всту п’язань з охорони праці суб’єктами малого підприємництва – юридичними особами, а також фізичними особами сторонні підприємства, які надаватимуть платні послуги з проведення інструктажу з охорони праці, пожежної безпеки, обстеження мозгов охорони праці і пожежної безпеки Всту п (ст. 309, 320 проекту).

31. У новенькому Трудовому кодексі слід передбачити норму, відповідно до якої підставою припинення трудового договору є визнання працівника повністю непрацездатним відповідно до медичного висновку. Трудовий договір припиняються також у Всту п разі захворювання працівника, яке відповідно до медичного висновку є небезпечним для оточуючих.

32. Підставою для припинення трудових відносин у разі смерті працівника або роботодавця – фізичної особи є свідоцтво про погибель, видане у встановленому Всту п порядку. Запис до трудової книги працівника у даному випадку має вчиняти посадова особа державної служби зайнятості, яка і має пересвідчитися у відповідному юридичному факті. Аналогічні правові наслідки наступають у випадку визнання когось із Всту п суб’єктів трудового правовідношення померлим за рішенням суду (ст. 46, 47 ЦК України) або безвісно відсутнім (ст. 43 ЦК України).

33. З набранням чинності Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців Всту п” з’являться правові підстави для того, щоб у разі визнання фізичної особи – підприємця банкрутом припиняти трудові відносини із найманими працівниками.

34. Двомісячний строк попередження про майбутнє звільнення працівника за п. 1 ст. 40 КЗпП України є Всту п досить тривалим для роботодавця, – фізичної особи враховуючи його реальні економічні можливості. Слід законодавчо скоротити заглавий строк до двох тижнів, тобто урівняти його зі строком попередження працівником роботодавця у разі звільнення за власним бажанням Всту п.

35. Пропонується передбачити можливість встановлення додаткових підстав для припинення трудового договору між фізичними особами за домовленістю між ними. У Трудовому кодексі України варто передбачити норму наступного змісту. “Окрім підстав, передбачених цим Кодексом Всту п, трудовий договір з працівником, який працює у роботодавця – фізичної особи, може бути припинений на підставах, передбачених трудовим контрактом. Порядок припинення трудового договору у цих випадках визначається трудовим контрактом.”

Для заказа доставки работы воспользуйтесь Всту п поиском на веб-сайте http://www.mydisser.com/search.html

^ Перечень ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



  1. Абжанов К.А. Трудовой контракт по русскому праву. – М.: Юрид. лит., 1964.- 192 с.

  2. Александров Н.Г. Правовые дела в социалистическом Всту п обществе. – М.: Изд-во МГУ, 1969. – 45 с.

  3. Александров Н.Г. Трудовое правоотношение. – М.: Госюриздат, 1948. – 336 с.

  4. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве. – М.: Юрид. лит., 1966. – 187 с.

  5. Алексеев С.С. Общая Всту п теория права: В 2-х т. – М.: Юрид. лит., 1982. – Т. 2. – 359 с.

  6. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт всеохватывающего исследования. – М.: «Статут», 1999. – 712 с.

  7. Алексеев С.С. Задачи теории права. Курс лекций в Всту п 2-х т. – Свердловск, 1972. – Т. 1. –394 с.

  8. Алексеев С.С. Теория права. – М.: Изд-во БЕК, 1994. – 224 с.

  9. Барабаш А. К вопросу о неких свойствах трудового правоотношения // Правительство и право. – 2000. – № 12. ­– С. 5 - 10.

  10. Барабаш О.Т. Роль Всту п Кодексу про працю в удосконаленні правового регулювання трудових відносин // Правова держава Україна: проблеми, перспективи розвитку. Короткі тези доповідей та наукових повідомлень республіканської наук.-практич. конф. – Харків, 1995. – 9 – 11 листопада. – С. 195.

  11. Барабаш О.Т. Щодо властивостей Всту п трудових правовідносин // Право України. – 1998. - № 3. – С. 64 – 69.

  12. Баринов О.В. Юридические факты в русском трудовом праве: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Ленинград. гос. ун-т. – Л., 1980.- 21 с.

  13. Бегичев Б.К. Трудовая правоспособность русских людей. – М.: Юрид Всту п. лит., 1972. – 248 с.

  14. Безина А.К., Бикеев А.А., Сафина Д.А. Индивидуально-договорное регулирование труда рабочих и служащих. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1984. – 137 с.

  15. Бержанин А.А. Индивидуально-договорное регулирование Всту п критерий труда рабочих и служащих: Автореф. дис…. канд. юрид. наук: 12.00.05 / ВНИИСЗ. – М., 1985. – 18 с.

  16. Бодерскова Г.С. Юридические факты в процессе развития трудового правоотношения: Автореф. дис….канд. юрид. наук: 12.00.05. – М., 1983.- 22 с.

  17. Болотіна Н.Б Всту п. Трудовий договір за законодавством України: Навчальний посібник. – К.: Вид. Паливода А.В., 2002. - 124 с.

  18. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книжка 1-ая: Общие положения: Изд. 4-е, стереотипное. – М.: «Статут», 2001. – 842 с.

  19. Братусь Всту п С.Н. Субъекты штатского права. – М.: Госюриздат, 1950. – 368 с.

  20. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность. – М.: Юрид. лит., 1976. – 215 с.

  21. Холмов Л.Ю. Понятие и состав личных трудовых правоотношений в сфере Всту п реализации русского трудового права // Русское трудовое право на рубеже 1000-летий: Всероссийская научная конференция. Часть 1 / Сборник материалов под ред. Е.Б. Хохлова, Е.Б. Коробченко. – СПб.: Санкт-Петербургский гос. ун-т, 2001. – С. 136 – 139.

  22. Холмов Л Всту п.Ю. Препядствия свободы труда в трудовом праве Рф. – Пермь: Изд-во Перм. ун-та; Информ.-прав. агентство ИНПЕА, 1992.- 236 с.

  23. Холмов Л.Ю. Современное русское трудовое право – защищать работника либо капиталиста? / Фундаментальные и прикладные Всту п задачи развития юридической науки: Тезисы доклад. науч.-практич. конф. (Пермь, 15-16 октября 1998 г.) / Перм. ун-т. – Пермь, 1998. – С. 91 – 95.

  24. Бухаловский О.Н. Правовое положение компаний по трудовому законодательству. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та Всту п, 1974. – 160 с.

  25. Бущенко П.А. Право людини на працю та гарантії його реалізації // Захист соціальних прав людини і громадянина в Україні: проблеми юридичного забезпечення: Матеріали наук.-практич. конф. 30 січня 2003 р. м. Київ / За Всту п ред. Н.Б. Болотіної. – К.: “МП Леся”, 2003. – С. 70 – 72.

  26. Бущенко П.А. Право на труд и развитие личности в общественно-трудовых отношениях социалистического общества: Автореф. дис…. канд. юрид. наук: 12.00.05 / ХюрИ Всту п им. Ф.Э. Дзержинского. – Харьков, 1984. – 15 с.

  27. Бущенко П.А. Порядок укладення трудового договору як стадія реалізації права на працю // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад Всту п. України, 2001. – Вип. 51. – С. 19 – 27.

  28. Вахнин И.Г. Нормативные ограничения усмотрения сторон по договору // Вестник Моск. ун-та. Серия 11, Право. – 1999. - № 3. - С. 74 – 90.

  29. Венедиктов А.В. О субъектах социалистических правоотношений // Сов. правительство и право. – 1955. - № 6. – С Всту п. 17 - 28.

  30. Венедиктов В.С. Теоретические препядствия юридической ответственности в трудовом праве. – Харьков: НПКФ «Консум», 1996. – 136 с.

  31. Вєтухова І. Право матерів на поінформованість про умови праці // Право України. – 2000. – № 8. – С. 87-91.

  32. Витрук Н.В. Базы теории правового положения личности Всту п в социалистическом обществе. – М.: Наука, 1979. – 230 с.

  33. Воеводин Л.В. Конституционные права и обязанности русских людей. – М.: Изд-во МГУ, 1972. – 300 с.

  34. Войтик А.А. Правовые задачи согласования интересов собственника и трудового Всту п коллектива в сфере управления трудом: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Санкт-Петербургский гос. ун-т. – СПб, 1991. – 20 с.

  35. Гетьманцева Н.Д. Співвідношення централізованого і локального правового регулювання трудових відносин: Автореф. дис…. канд. юрид. наук Всту п: 12.00.05 / Київський ун-т імені Тараса Шевченка. – К., 1996. – 22 с.

  36. Гинцбург Л.Я. Социалистическое трудовое правоотношение. – М.: Наука, 1977. – 309 с.

  37. Головина С.Ю. Основания и пределы дифференциации трудового права / Русское трудовое право на рубеже 1000-летий: Всероссийская Всту п научная конференция. Часть 1 / Сборник материалов под ред. Е.Б. Хохлова, Е.Б. Коробченко. – СПб.: Санкт-Петербургский гос. ун-т, 2001. – С. 72 - 87.

  38. Гонцов Н.И. К вопросу об источниках русского трудового права / Фундаментальные и Всту п прикладные препядствия развития юридической науки: Тезисы доклад. науч.-практич. конф. (Пермь, 15-16 октября 1998 г.) / Перм. ун-т. – Пермь, 1998. – С. 95 – 97.

  39. Гончарова Г., Жернаков В. Сфера укладення колективного договору // Право України. – 2000. – № 8. – С. 85 – 87.

  40. Гордієнко О. Проблеми Всту п вдосконалення правового регулювання індивідуального підприємництва // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - № 8. – С. 14 - 17.

  41. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 18 – 22 . – ст. 144.

  42. Штатский кодекс Украины (научно-практический комментарий). – Харьков: ООО «Одиссей», 1999. – 848 с Всту п.

  43. Гринюк Г. О будущих инновациях в Штатском кодексе // Бухгалтерия. – 2002. - № 17/1. – С. 9 - 10.

  44. Гусов К.Н. Договоры о труде в трудовом праве при формировании рыночной экономики: Автореф. дис…. докт. юрид. наук: 12.00.05 / Столичный юрид. ин Всту п-т. – М., 1993. – 50 с.

  45. Гусов К.Н., Толкунова В.Н. Трудовое право Рф. Учебник. 2-е изд., доп., испр. – М.: Юристъ, 1997. – 480 с.

  46. Державний класифікатор України. Класифікатор професій ДК 003-95, затверджений наказом Державним комітетом України по стандартизації, метрології Всту п та сертифікації. – К., 1995. – 428 с.

  47. Дивеева Н.И. Договорные базы трудового права Рф. – Барнаул, 1999. – 146 с.

  48. Дивеева Н.И. Общеправовые средства в механизме правового регулирования трудовых отношений / Русское трудовое право на рубеже 1000-летий Всту п: Всероссийская научная конференция. Часть 1 / Сборник материалов под ред. Е.Б. Хохлова, Е.Б. Коробченко. – СПб.: Санкт-Петербургский гос. ун-т, 2001. – С. 142 – 151.

  49. Догадов В.М. Муниципальные организации как субъекты социалистического трудового правоотношения // Правоведение Всту п. – 1957. - № 1. – С. 77 – 86.

  50. Додержання законодавства про працю. Роз’яснює защитник Директора Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю – защитник Головного державного інспектора праці України В. Лось. // Праця і заработная плата. – 2002. - № 38. – С Всту п. 10 - 11.

  51. Ершов В.В., Ершова Е.А. Трудовой контракт. Учеб.-практ. пособие. – 3-е изд. – М.: Дело, 2001. – 352 с. – (Сер. Русское право: теория и практика»).

  52. Єрьоменко В.В. Підстави виникнення трудових правовідносин: Автореф. дис… канд. юрид. наук Всту п: 12.00.05 / НЮАУ ім. Ярослава Мудрейшего. – Харків, 1998. – 18 с.

  53. Єрьоменко В. Правові форми реалізації громадянами права на працю // Право України. – 1999. - № 1. – С. 16 – 19.

  54. Жернаков В.В. Поняття примусової праці за законодавством України // Право України. – 1997. - № 10. – С. 35 – 39, 43.

  55. Жернаков Всту п В. Правове регулювання праці: співвідношення цивільного і трудового права // Право України. – 2000. - № 7. – С. 49 – 52.

  56. Жернаков В.В. Свобода праці як принцип сучасного трудового права України // Право України. – 1999. - № 3. – С. 34 – 36, 55.

  57. Жернаков В.В., Еременко В.В Всту п. К вопросу о понятии и содержании трудовой функции // Вопросы укрепления социалистической законности и правопорядка, усиления охраны прав и легитимных интересов людей в критериях перестройки социалистического общества: Сб. науч. тр. – К.: УМК ВО Всту п, 1989. – С. 61 – 65.

  58. Жилінкова І.В. Договірний режим майна подружжя // Вісник Академії правових наук України. – 2000. - № 4. – С. 114 – 122.

  59. Заржицький О., Миргородський Д. Особливості правового становища осіб, які працюють у громадян за трудовим контрактом // Право України Всту п. – 1996. – С. 42 - 43.

  60. Земельний кодекс України, затверджений Законом України від 25.10.2001 р. № 2768 – ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 3-4. – ст. 27.

  61. Иеринг Р. Цель в праве. Т.1.: Монография / Переводчик Луцкий В.Р. – СПб: Изд. Н.В. Муравьева, 1881. – 412 с.

  62. Ильиных З Всту п.К. Социалистические организации – субъекты русского трудового права: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.05 / Свердловский юридический институт. – Свердловск, 1975. – 24 с.

  63. Иоффе О.С. Шаргородский Н.Д. Вопросы теории права. М.: Госюриздат, 1961. – 381 с.

  64. Исаков В.Б. Юридические Всту п факты в русском праве. – М.: Юрид. лит., 1984. – 144 с.

  65. Карпушин М.П. Социалистическое трудовое правоотношение. – М.: Госюриздат, 1958. – 174 с.

  66. Киселев И.Я. Иностранное трудовое право. Учебник для вузов. – М.: Изд. группа НОРМА Всту п-ИНФРА*М, 1998. – 263 с.

  67. Киселёв И.Я. Новый вид трудового права государств Запада (прорыв в постиндустриальное общество). – М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», ООО Журнальчик «Управление персоналом», 2003. – 160 с.

  68. Киселев И.Я. Сравнительное и международное трудовое Всту п право. Учебник для вузов. М.: Дело, 1999. – 728 с.

  69. Кодекс законів про працю України. Затверджений Законом УРСР № 322-VIII від 10.12.1971 р. // Відомості Верховної Ради УРСР.- 1971.- № 50. - ст. 375.

  70. Кодекс законів про працю України: Науково-практичний коментар / Прокопенко Всту п В.І., Козак З.Я., Кузнецова Л.О. та ін. – Х.: Консум, 2003. – 832 с.

  71. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-Х // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – додаток до № 51. – ст. 1122.

  72. Козак Всту п З.Я. Договірне регулювання за трудовим правом України: Автореф. дис…. канд. юрид. наук: 12.00.05 / Київський ун-т імені Тараса Шевченка. – К., 1999. – 17 с.

  73. Комментарий к Трудовому кодексу Русской Федерации / Отв. ред. Ю.П. Орловский. – М.: Юрид Всту п. компания «КОНТРАКТ», ИНФРА · М», 2002. – 959 с.

  74. Кондратьев Р.И. Локальное правовое регулирование трудовых отношений в СССР: Автореф. дис.… докт. юрид. наук: 12.00.05. – М., 1979. – 33 с.

  75. Конституція України. Затверджена Законом України від 28.06.1996 р. № 254/96-ВР Всту п // Відомості Верховної Ради України. - 1996.- № 30.- ст. 141.

  76. Красавцев О.А. Юридические факты в русском штатском праве. – М.: Госюриздат, 1958.- 188 с.

  77. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 25 – 26. – ст. 131.

  78. Красавцев О.А. Соц Всту п содержание правоспособности людей // Правоведение. – 1960. - № 1. – С. 12 - 25.

  79. Кузьменко В. Дефіцит фінансових інструментів у малому бізнесі // Праця і заработная плата. – 2003. - № 39. – С. 4 –5..

  80. Курс русского трудового права / Под ред. Е.Б. Хохлова. В 3 т. – СПб.: Изд-во Всту п С-Петербургского. ун-та. – Т. 1, 1996. – 573 с.

  81. Лавриненко О.В. Трудовое право Украины: наука, ветвь, учебная дисциплина (современное состояние и перспективы развития в ХХI веке). – Харьков: АВГ - Пресс, 2000. – 768 с.

  82. Лившиц Р.З. Заработная плата в СССР Всту п. Правовое исследование. Отв. ред. С.А. Иванов. – М.: Изд-во «Наука», 1972. – 272 с.

  83. Лившиц Р.З., Чубайс Б.М. Трудовой контракт. – М.: Наука, 1986.- 174 с. – (Серия «Конституция СССР. Личность и право Всту п»).

  84. Лосица И.А. Содержание коллективного контракта: опыт и способности совершенствования // Проблеми законності.: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. – Вип. 51. – С. 50 – 56.

  85. Лосиця І.О. Колективний договір Всту п в нових умовах господарювання // Право України. – 1997. - № 5. – С. 73 – 76.

  86. Лосиця І.О. Колективний договір в умовах переходу до ринкової економіки: Автореф. дис…. канд. юрид. наук: 12.00.05./ Нац. юрид. акад. України імені Ярослава Мудрейшего. – Харків, 1997. – 24 с Всту п.

  87. Лось В. Коментар наказів Міністерства праці і соціальної політики України від 08.06.2001 р. № 259/34/5 та № 260 // Праця і заработная плата. – 2001. - № 27. – С. 6 - 7.

  88. Лукашева Е.А. Социалистическое право и личность. – М.: Наука, 1987. – 160 с.

  89. Матузов Н.И. Правовая система Всту п и личность. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1987. – 293 с.

  90. Матузов Н.И. Личные права людей СССР. - Саратов, Приволжск. кн. изд-во 1966. – 190 с.

  91. Мачульская Е.Е. Право общественного обеспечения. Перспективы развития. – М.: Городец, 2000. – 144 с Всту п.

  92. Мицкевич А.В. О нормах положительного права / Трудовое право и право общественного обеспечения. Животрепещущие препядствия. – М.: Проспект, 2000. – С. 217 – 230.

  93. Мицкевич А.В. Правовые дела / Общая теория права: Учебник для юридических вузов Всту п / Ю.К. Дмитриев, И.Ф. Кальмин, В.В. Лазарев и др.; Под общ. ред. А.С. Пиголкина. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1998. – С Всту п. 235 – 251.

  94. Муцинова Н.Д. Коллективный контракт и соглашение как формы общественного партнерства в сфере труда // Известия ВУЗов. Правоведение. – 2000. - № 2. – С. 104 - 112.

  95. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Б.С. Стичинський, І.В. Зуб, В Всту п.Г. Ротань. – 4-те вид., допов. та перероб. – К.: Вид-во А.С.К., 2003. – 1024 с. – (Нормативні документи та коментарі).

  96. Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва в Україні: затверджена Законом України від 21.12.2000 р. № 2157-ІІІ // Відомості Верховної Всту п Ради України. – 2001. - № 7. – ст. 35.

  97. Нуртдинова А.Ф. Индивидуально-договорное регулирование трудовых отношений в критериях рыночной экономики. - Автореф. дис…. канд. юрид. наук: 12.00.05 / ВНИИ сов. гос. строительства и законодательства. – М., 1991. – 21 с.

  98. О порядке Всту п предназначения и выплаты муниципальных пенсий: Положение, утв. постановлением Совета Министров СССР от 03.08.1972 г. № 590 // СП СССР. – 1972. - № 17. – ст. 86.

  99. Об критериях труда лиц, работающих у людей по договорам: Положение, утв. постановлением Муниципального комитета СССР по труду и Всту п соц вопросам и Секретариата ВЦСПС от 28.04.1987 г. № 275/13-76 // Бюллетень Госкомтруда СССР. – 1987. - № 12. – С. 14 – 17.

  100. Общая теория права: Учебник для юридических вузов / Ю.К. Дмитриев, И.Ф. Кальмин, В.В. Лазарев и др.; Под Всту п общ. ред. А.С. Пиголкина. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1998. – 384 с..

  101. Общая теория права и страны: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. – М.: Юрист, 1994. – 360 с Всту п.

  102. Орловский Ю.П. Единство и дифференциация русского трудового права / Русское трудовое право: вопросы теории / Иванов С.А., Лившиц Р.З., Орловский Ю.П. – М.: Наука, 1978. – С. 314 - 364.

  103. Орловский Ю.П. Социалистическое трудовое правоотношение Всту п / Русское трудовое право: вопросы теории / Иванов С.А., Лившиц Р.З., Орловский Ю.П. – М.: Наука, 1978. – С. 205 – 314.

  104. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 р. № 16/98-ВР // Відомості Верховної Всту п Ради України. – 1998. - № 23. – ст. 121.

  105. Пархоменко Н.М. Договір у системі права України: Автореф. дис…. канд. юрид. наук: 12.00.01 / Ін-т держ. і права ім. В.М. Корецького. – К., 1998. – 17 с.

  106. Пархоменко Н.М. Договір у Всту п системі права України: Дис…. канд. юрид. наук: 12.00.01 / Ін-т держ. і права ім. В.М. Корецького. – К., 1998. – 202 с..

  107. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 р. № 16/98-ВР // Відомості Верховної Ради Всту п України. – 1998. - № 23. – ст. 121.

  108. Пилипенко П.Д. Підстави виникнення індивідуальних трудових правовідносин. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2003. – 146 с.

  109. Пилипенко П.Д. Проблеми теорії трудового права. Монографія. – Львів: Видавн. центр Львів. Національного ун-ту імені І Всту п. Франка, 1999. – 214 с.

  110. Пилипенко П. Способи укладення трудового договору // Право України. – 2001. - № 4. – С. 56 - 59.

  111. Погорілко В.Ф., Головченко В.В., Сірий М.І. Права та свободи людини і громадянина в Україні. – К.: Ін Всту п Юре, 1997. - 52 с. – (Б-чка “Нова Конституція України”)

  112. Полковенко М. Припинення трудового договору // Праця і заработная плата. – 1999. - № 27. – С. 15.

  113. Положення (эталон) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”: затв. Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92 // Офіційний вісник Всту п України. – 2000. - № 21.

  114. Попов В.К. Право и вещественные интересы в межхозяйственной кооперации. – Харьков: Вища школа, 1983. – 169 с.

  115. Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затверджений наказом ДПА України від 29.10.1999 р. № 599 // Офіційний вісник України. – 1999. - № 44.

  116. Порядок надання допомоги Всту п по безробіттю, у тому числі разової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. № 307 // Офіційний Вісник України. - 2000. - № 51.

  117. Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних Всту п закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням: затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.96 № 992 // ЗП Уряду України. – 1996. - № 17. – ст. 160.

  118. Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. – К.: Наук. думка, 1992. – 199 с Всту п.

  119. Про адвокатуру: Закон України від 19.12.1992 р. № 2887-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 9. – ст. 62.

  120. Про власність: Закон України від 07.02.1991 р. № 697-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. - № 20. – ст. 249.

  121. Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів Всту п України “Про прибутковий податок з громадян”: Закон України від 13.02.1998 р. № 129/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 30-31. – ст. 195.

  122. Про внесення змін до Закону України “Про авторське право і суміжні права: Закон України № 2627-ІІІ від 11.07.2001 р. // Відомості Всту п Верховної Ради України. – 2001. - № 43. – ст. 214.

  123. Про внесення змін до Закону України “Про банкрутство”: Закон України від 30.06.1999 р. № 384-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 42-43. – ст. 378.

  124. Про внесення змін і доповнень до Закону Всту п Української РСР "Про освіту": Закон України від 23.03.1996 р. № 100/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 21. – ст. 84.

  125. Про внесення змін до Закону України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”: Закон України від 23.09.2000 р. № 1613-ІІІ // Відомості Всту п Верховної Ради України. – 2000. - № 27. – ст. 211.

  126. Про внесення змін до Кодексу законів про працю України: Закон України від 24.12.1999 р. № 1356-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 6-7. – ст. 41.

  127. Про внесення змін і доповнень до Кодексу законів Всту п про працю України: Закон України від 05.07.1995 р. № 263/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 28. – ст. 204.

  128. Про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю Української РСР при переході республіки до ринкової Всту п економіки: Закон Української РСР від 20.03.1991 р. № 871-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 23. – ст.26.

  129. Про внесення змін і доповнень до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів Української РСР: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 10.09.1962 р. // Відомості Верховної Всту п Ради УРСР. – 1962. – № 37. – ст. 461.

  130. Про внесення змін та доповнень до Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні: затв. наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2003 р. № 140/5 // Офіційний вісник України. – 2003. - № 48. – ст. 2538.

  131. Про внесення змін Всту п до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”: Указ Президента України від 28.06.1999 р. № 746/99 // Урядовий кур’єр. – 1999. - № 128. – 13 липня.

  132. Про вищу освіту: Закон України від 17.01.2002 р Всту п. № 2984-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 20. – ст. 134.

  133. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.1991 р. № 1576-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 49. – ст. 682.

  134. Про громадянство України: Закон України від 18.01.2001 р. № 2235-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 13. – ст. 65.

  135. Про Всту п державну підтримку малого підприємництва: Закон України від 19.10.2000 р. № 2063-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 51-52. – ст. 447.

  136. Про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності: Положення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 р. № 740 // Урядовий кур Всту п’єр. – 1998. - № 103. – 2 червня.

  137. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців: Закон України від 15.05.2003 р. № 755-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 31-32. – ст.263.

  138. Про державну службу: Закон України № 3723-XII від 16.12.1993 р. // Відомості Верховної Всту п Ради України. – 1993. - № 52. – ст. 490.

  139. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням: Закон України від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ // Відомості Верховної Ради України Всту п. – 2001. – № 14. – ст. 71.

  140. Про зайнятість населення: Закон України від 01.03.1991 р. № 803-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. - № 14. – ст. 170.

  141. Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною Всту п особою: Наказ Міністерства праці і соціальної політики України від 08.06.2001 р. № 260 // Офіційний вісник України. – 2001. - № 27. – ст. 1219.

  142. Про колективні договори і угоди: Закон України від 01.07.1993 р. № 3356-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 36. – ст. 361.

  143. Про ліцензування Всту п певних видів господарської діяльності: Закон України від 01.06.2000 р. № 1775-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – ст. 299.

  144. Про нотаріат: Закон України від 02.09.1993 р. № 3425-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 39. – ст. 383.

  145. Про оплату праці: Закон України від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР Всту п // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 17. – ст. 121.

  146. Про органи реєстрації актів громадянського стану: Закон України від 24.12.1993 р. № 3807-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 14. – ст. 78.

  147. Про організації роботодавців: Закон України від 24.05.2001 р. № 2436-ІІІ // Відомості Верховної Всту п Ради України. – 2001. - № 32. – ст. 171.

  148. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон України від 21.03.1991 р. № 875 – ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. - № 21. – ст. 252.

  149. Про охорону дитинства: Закон України від 26.04.2001 р. № 2402-ІІІ //
    Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 30. - ст. 142.

  150. Про Всту п охорону праці: Закон України від 14.10.1992 р. № 2694-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 49. – ст. 668.

  151. Про підприємництво: Закон України від 07.02.1991 р. № 698 - ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. - № 14. – ст. 168.

  152. Про порядок бронювання на підприємствах, в Всту п організаціях і установах робочих місць для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту: Положення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 р. № 578 // Урядовий кур’єр. – 1998. - № 85 – 86. – 7 травня.

  153. Про порядок ведення трудових книжок працівників: Інструкція, затверджена наказом Міністерством Всту п праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту України від 29.07.1993 р. № 58 // Людина і праця. – 1993. - № 9 – 10.

  154. Про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх Всту п надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття: Інструкція, затверджена Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 р. № 339; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2001 р. за № 30/5221 // Праця і Всту п заработная плата. – 2001. - № 5.

  155. Про правовий статус іноземців: Закон України від 04.02.1994 р. № 3929 -ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 23. – ст. 161.

  156. Про практику розгляду судами трудових спорів: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 р. // Постанови Пленуму Верховного Всту п Суду України в кримінальних та цивільних справах. – К.: Юрінком, 1995. - С. 373 – 387.

  157. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України від 15.09.1999 р. № 1045-ХVІ // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 45. – ст. 397.

  158. Про професійно-технічну Всту п освіту: Закон України від 10.02.1998 р. № 103/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 32. – ст. 215.

  159. Про сприяння в працевлаштуванні випускників державних вищих навчальних і професійних навчально-виховних закладів України: Положення затверджене наказом Міністерства освіти України Всту п від 23.08.1994 р. № 79/3 // Інформаційний бюлетень Українського державного центру правової інформації. – 1994. - № 145.

  160. Препядствия правового регулирования труда в развитом социалистическом обществе / Пашков А.С., Хрусталев Б.Ф., Магницкая Е.В. и др. – Л.: Изд-во Всту п ЛГУ, 1984. – 257 с.

  161. Прокопенко В.І. Трудовий договір і трудові правовідносини. – К.: Вид-во КДУ, 1971. – 187 с.

  162. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. – Харків.: Фірма “Консум”, 1998. – 480 с.

  163. Процевский А.И. Способ правового регулирования трудовых отношений. – М Всту п.: Юрид. лит., 1972. – 288 с.

  164. Процевський О. Новий зміст права на працю – база реформування трудового законодавства України // Право України. – 1999. - № 6. – С. 101 - 105.

  165. Процевський О. Про предмет трудового права України // Право України. – 2001. - № 12. – С. 81 86.

  166. Ромовська З Всту п. Цивільна правоздатність громадян // Право України. – 1994. - № 10. – С. 51 - 54.

  167. Русское трудовое право / Отв. ред. А.Д. Зайкин. – М.: Изд. группа НОРМА-ИНФРА М., 1998. – 415 с.

  168. Ротань В.Г., Черткова И.В. Все о трудовых договорах Всту п. – Евпатория: ТО «Имидж», 1993. – 94 с.

  169. Русинов Р.К. Правовое регулирование и его механизм / Теория страны и права. Учебник для юридических вузов и факультетов. Под. ред. В.М. Корельского и В.Д. Превалова. – М.: Изд. группа Всту п ИНФРА*М-НОРМА, 1997. – С. 256 - 272.

  170. Санникова Л.В. Контракт найма труда в Рф - М.: МТ-Пресс, 1999. – 120 с.

  171. Середа О. Обов’язки роботодавця та правові наслідки їх невиконання // Право України. – 2002. - № 9. – С. 82 – 85.

  172. Сільченко С.О. Трудовий Всту п договір – чи є кандидатура // Проблеми законності.: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. – Вип. 51. – С. 138 – 144.

  173. Сільченко С. Трудові правовідносини з молодими спеціалістами // Право України Всту п. – 1998. - № 9. – С. 56 – 59, 71.

  174. Смирнов О.В. Государственное предприятие как субъект трудового права // Русское правительство и право. – 1972. - № 2. – С. 77 – 86.

  175. Смирнов О.В. Суть права на труд в СССР. – Автореф. дис…. д-ра юрид. наук Всту п: 713 / ЛГУ. – Л., 1965. – 39 с.

  176. Русский энциклопедический словарь / Научно-редакционный совет: А.М. Прохоров (пред.). – М.: Русская Энциклопедия, 1981. – 1600 с. –илл.

  177. Русское трудовое право: Учебник / Под ред. Б.К. Бегичева, А.Д. Зайкина. – 2-е изд. – М Всту п.: Юрид. лит., 1985. – 552 с..

  178. Соловйова Л. Роботодавець: термінологічні та правові аспекти // Право України. – 2002. – № 3. – С. 76 – 81.

  179. Солодовник Л. Юридичні факти – підстави виникнення трудових правовідносин // Право України. – 2000. - № 1. – С. 59 – 63.

  180. Ставцева А.И., Хохрякова О.С. Трудовой контракт. – М.: Юрид Всту п. лит., 1983. – 176 с.

  181. Стычинский Б.С., Зуб И.В., Ротань В.Г. Научно-практический комментарий к законодательству Украины о труде. – Киев-Севастополь: «Институт юридических исследований», 2001. - 1024 с.

  182. Таль Л.С. Трудовой Всту п контракт (цивилистическое исследование). – Ярославль, 1913. – 422 с.

  183. Теория страны и права. Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – М.: Юристъ, 1999. – 672 с.

  184. Теория страны и права. Учебник. Под ред. А.И. Царица Всту п, Л.С. Явича. – Изд. 2-е., перераб., доп. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1987. – 550 с.

  185. Теория страны и права. Учебник для юрид. вузов и ф-тов. Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Привалова. – М Всту п.: Изд. группа ИНФРА М-НОРМА, 1997. – 570 с.

  186. Типовые правила внутреннего трудового распорядка для рабочих и служащих компаний, учреждений, организаций: утв. постановлением Муниципального комитета СССР по труду и соц вопросам по согласованию с Всту п ВЦСПС от 20.07.1984 г. № 213 // Бюллетень Госкомтруда СССР. – 1984. - № 11.

  187. Толстой Ю.К. К теории правоотношения. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1959. – 87 с.

  188. Трудове право України. Навч. посібник для студ. юрид. спеціальностей вищ. навч. закладів / Пилипенко П.Д., Бурак Всту п В.Я., Козак З.Я. та ін.; За ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – 536 с.

  189. Трудовий кодекс України. Проект від 27.08.2003 р. // Праця і заработная плата. – 2003. – № 42 (спецвипуск).

  190. Трудовой Всту п кодекс Азербайджанской республики от 01.02.1999 г. // http://www.lexinfosys.de/lexinfosys/lexInfoSys/aser/04/4-1-1/4-1-1_rus.htm.

  191. Трудовой кодекс Республики Узбекистан // http://www.uz.laws/ uzbek/kzotuz/kzotuz.htm.

  192. Трудовой кодекс Русской Федерации от 30.12.2001 г. № 197-ФЗ // Русская Всту п газета. – 2001. - № 256(2868). – 31 декабря.

  193. Трудовое право в вопросах и ответах: Учебно-справочное пособие. Изд. 2-е, перераб. и доп. / Под ред. В.В. Жернакова. – Х.: «Одиссей», 2002. – 656 с.

  194. Трудовое право Рф / Отв. ред. Ю Всту п.П. Орловский, А.Ф. Нуртдинова. – М.: Юрид. компания «КОНТРАКТ», «ИНФРА-М», 2003. – 402 с.

  195. Трудовое право и увеличение эффективности публичного производства. Под ред. проф С.А. Иванова. – М.: Наука, 1972. – 420 с.

  196. Трудовое право Рф: Учебник Всту п / Под ред. С.П. Маврина, Е.Б. Хохлова. – М.: Юристъ, 2002. – 560 с.

  197. Трудовое право Рф. Учебник для вузов. Отв. ред. Р.З. Лившиц и Ю.П. Орловский. – М.: Изд. группа ИНФРА М- НОРМА Всту п, 1998 – 480 с.

  198. Трудовое право Украины. / Г.И. Чанышева, Н.Б. Болотина, Т.М. Додина, А.Л. Олейников, И.А. Гуменюк. – Харьков: «Одиссей», 2001 – 512 с.

  199. Трудовое право: Учебник / Отв. ред. О.В. Смирнов. – М.: «Проспект Всту п», 1997. - 384 с.

  200. Трудовое право. Энциклопедический словарь. Под. ред. С.А. Иванова. – М.: Русская энциклопедия, 1979. – 528 с.

  201. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М.: Юрид. лит., 1974. – 352 с.

  202. Хрусталёв Б.Ф. Государственное предприятие – субъект трудового права Всту п. – М.: Юрид. лит., 1976. – 190 с.

  203. Хуторян Н.М. Теоретичні проблеми матеріальної відповідальності сторін трудових правовідносин. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – 264 с.

  204. Цивільний кодекс України. Проект від 25.08.1996 р. // Українське Всту п право. – 1996. – № 2.– С. 31 - 470.

  205. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІV. – К.: Парламентське вид-во, 2003. – 352 с. – (Б-ка офіційних видань).

  206. Цивільний кодекс Української РСР, затверджений Законом УРСР № 1540-06 від 18.07.1963 р. // Відомості Верховної Ради Всту п УРСР. – 1963. - № 30. – ст. 463.

  207. Цивільний процесуальний кодекс України: затв. Законом УРСР від 18.07.1963 р. № 1500-VІ // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1963. – № 30. – ст. 464.

  208. Цивільне право України. Частина перша. Підручник. За ред. Ч.Н. Азімова, С.Н. Приступи, В.М Всту п. Ігнатенка. – Харків: Право, 2000. – 368 с.

  209. Чубоха Н. Нормативний договір як форма трудового права // Вісник Львівського ун-ту. Серія юридична. – 2000. – Вип. 35. – С. 325 – 329.

  210. Шайкенов Н.А. Категория энтузиазма в русском праве (право как средство реализации интересов личности Всту п): Дис….канд. юрид. наук: 12.00.01. – Свердловск, 1980.

  211. Шебанова А.И. Коллективно-договорные правоотношения // ХХV съезд КПСС и развитие науки трудового права и права общественного обеспечения. – М.: ИГПАН СССР, 1978. – С. 66 – 70.

  212. Щодо внесення змін до типової Всту п форми договору: Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 1-311/2337 від 25.04.2002 р. // Податки та бухгалтерський облік. – 2002. - № 38. – 13 травня.

  213. Щодо трудового договору: Лист Міністерства праці і соціальної політики України від Всту п 09.10.2001 р. № 06/2-4/133 // Бухгалтерская газета. – 2001. - № 42. – 31 жовтня.

  214. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К.: “Укр. енцикл.”, 1998. – Т. 1: А-Г. – 672 с.: іл.

  215. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол Всту п.) та ін. – К.: “Укр. енцикл.”, 1998. – Т. 2: Д-Й. – 1999. – 744 с.: іл.

  216. Юшко А.М. Переведення на іншу боту: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.05 / НЮАУ ім. Ярослава Мудрейшего. – Харків, 2002. – 20 с.

  217. Якимець Всту п В. Трудові і соціально-економічні відносини потребують удосконалення // Праця і заработная плата. – 2003. - № 19. – С. 6 - 7.

  218. Якушев І.М. Суб’єкти трудового права: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.05 / НЮАУ ім. Ярослава Мудрейшего. – Харків, 2000. – 19 с.

  219. Якушев І Всту п.М. Суб’єкти трудового права. Дис. канд. юрид. наук: 12.00.05. – Львів, 1999. - 201 с.

  220. Ямпольская Ц.А. О личных правах русских людей и их гарантиях / Вопросы русского муниципального права. – М.: Изд-во АН СССР, 1959. – С. 145 – 226.

  221. Янковська Всту п С., Дибовський Д. Дещо про порядок укладення і припинення трудового договору між працівником і фізичною особою // Праця і заработная плата. – 2002. - № 8. – С. 5.

  222. Ярошенко О.М. Правовий статус сторін трудових відносин: Автореф. дис… канд Всту п. юрид. наук: 12.00.05 / НЮАУ ім. Ярослава Мудрейшего. – Харків, 1999. – 18 с.

  223. Ярошенко О.М. Правосуб’єктність роботодавця та її зміст // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид Всту п. акад. України, 2001. – Вип. 51. – С. 129 – 138.

  224. Ярошенко О.М. Щодо основних прав і обов’язків роботодавця // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 1999. – Вип. 37. – С. 175 - 181.

  225. Ярошенко О Всту п.М. Щодо поняття джерел трудового права // Проблеми законності.: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. – Вип. 55. – С. 92 – 96.



Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на веб Всту п-сайте http://www.mydisser.com/search.html



1 Конституція України: затверджена Законом України від 28.06.1996 р. № 254/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996.- № 30.- ст. 141.

2 Об критериях труда лиц, работающих у людей по договорам: Положение Всту п, утв. постановлением Муниципального комитета СССР по труду и соц вопросам и Секретариата ВЦСПС от 28.04.1987 г. № 275/13-76 // Бюллетень Госкомтруда СССР. – 1987. - № 12. – С. 14 – 17.

1 [79] Кузьменко В. Дефіцит фінансових інструментів у малому бізнесі // Праця і заработная плата. – 2003. - № 39. – С Всту п. 4.

2 [120]Про власність: Закон України від 07.02.1991 р. № 697-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. - № 20. – ст. 249.

  • oldrussian.ru/a-guide-to-obsessive-compulsive-disorder-ocd.html
  • oldrussian.ru/1998-section-istructure-and-vocabulary-section-i-use-of-english-2.html
  • oldrussian.ru/310-methods-and-ethical-considerations-english-at-the-beach.html
  • oldrussian.ru/-42-kritika-sposobnosti-suzhdeniya.html
  • oldrussian.ru/tema-1-predmet-flosof-robocha-navchalna-programa-dlya-studentv-2-go-kursu-zaochnogo-vddlennya-specalnostej.html
  • oldrussian.ru/list-of-abbreviations-the-name-of-periodicals-68.html
  • oldrussian.ru/english-vocabulary-2.html
  • oldrussian.ru/printed-and-published-bor-the-university-by-2.html
  • oldrussian.ru/adresa-redakcjno-koleg.html
  • oldrussian.ru/part-2-evaluation-and-objectives-for-the-srebarna-managed-nature-reserve.html
  • oldrussian.ru/strannie-znaniya-dogonov-100-velikih-zagadok-istorii.html
  • oldrussian.ru/metodichn-rekomendac-shodo-provedennya-pdsumkovih-kontrolnih-robt-z-metoyu-viznachennya-rvnya-zasvonnya-uchnyami-zagalnoosvtnh-navchalnih-zakladv-navchalnogo-materalu.html
  • oldrussian.ru/15-slskogospodarsk-ugddya-ta-agroprodovolchij-rinok-1-stan-navkolishnogo-prirodnogo-seredovisha-ta-prognoz.html
  • oldrussian.ru/konkurentne-pravo-udalov-stornka-26.html
  • oldrussian.ru/25yavlyaetsya-li-tochechnaya-likvidaciya-terroristicheskih-liderov-nezakonnoj-slovo-v-zashitu-izrailya.html
  • oldrussian.ru/ro-laren-tries-to-adjust-to-life-with-the-junior-wildwomen-kathryn-and-seven-welcome-kathryns-career-change-and-the-extended-family-celebrates-christmas-the-21.html
  • oldrussian.ru/60-podatki-zmst-struktura-funkc-fnansova-sistema-ukrani-1-predmet-ekonomchno-teor-3.html
  • oldrussian.ru/volume-i.html
  • oldrussian.ru/dva-urovnya-isceleniya-rejki-recepti-isceleniya.html
  • oldrussian.ru/1multiplexing-9-b-e-instrumentation-and-control-engineering.html