Тема 6 Структура наукового дослідження - Робоча програма та методичні вказівки для виконання практичних, самостійних...


Тема 6 Структура наукового дослідження


Основні положення лекції


Дослідницьку роботу виконують у певній послідовності. Процес виконання містить шість етапів:

1) формулювання теми;

2) формулювання мети й завдань дослідження;

3) теоретичні дослідження;

4) експериментальні дослідження;

5) аналіз і оформлення наукових досліджень;

6) впровадження й ефективність наукових досліджень.

Загальні вимоги до науково-дослідної роботи.

Усі матеріали, отримані в процесі дослідження, розробляють, систематизують і оформляють у вигляді наукової праці. Це документ, що містить вичерпні систематизовані відомості про виконану роботу.

Загальні вимоги до науково-дослідної роботи:

Структура науково-дослідної роботи:

Реферат повинен містити:

Перелік ключових слів повинен характеризувати зміст дослідження. Перелік повинен включати від 5 до 15 ключових слів у називному відмінку, надрукованих у рядок, через коми.

Текст реферату повинен відбивати: об'єкт дослідження, мету роботи, метод дослідження й апаратуру, отримані результати та їх новизну, ступінь впровадження, рекомендації із впровадження роботи, ефективність, область застосування, основні конструктивні й техніко-експлуатаційні характеристики.

Оптимальний обсяг тексту реферату 1200 знаків, але не більше 2000 знаків.

Вступ роботи повинен містити оцінку сучасного стану вирішуваної науково-дослідної проблеми, основу й вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності виконання роботи. У вступі повинні бути зазначені актуальність і новизна теми, зв'язок даної роботи з іншими НДР.

Основна частина повинна включати:

У НДР повинні бути відбиті:

Висновок повинен містити короткі висновки за результатами виконаної НДР або окремих її етапів, пропозиції з їх використання, включаючи впровадження, оцінку техніко-економічної ефективності впровадження. У висновку до роботи, для якої визначення техніко-економічного ефекту неможливо, необхідно зазначати народногосподарську, наукову, соціальну цінність результатів роботи.

У додатки необхідо включати звіт про патентні дослідження, якщо вони проводилися при виконанні НДР, і перелік бібліографічних описів публікацій, авторських посвідчень, патентів, якщо вони були опубліковані або отримані в результаті виконання НДР.

За необхідності в додатки необхідно включати допоміжний матеріал з метою повноти звіту:

Практичні завдання


Задача 6.1


Розшифрувати абревіатури наукових термінів: НТІ, СНіП, ТУ, ДІФ, ІПМ, УДК, ІПЯ, НТП, НТР, НДДКР, канд.екон.наук.


Методичні вказівки


Науково-технічна інформація (НТІ)

Санітарні норми і правила (СНіП)

Технічні умови (ТУ)

Довідково-інформаційні фонди (ДІФ)

Інформаційно-пошукова мова (ІПМ)

Універсальна десятична класифікація документів інформації (УДК)

Науково-технічний прогрес (НТП)

Науково-технічна революція(НТР)

Науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи (НДДКР)

Кандидат економічних наук.


Задача 6.2


Текст зберігається в пам'яті певний час. Поступово він починає забуватися. Так, у середньому через один день губиться близько 40% завченого, через п'ять днів - близько 35% і через десять днів - 23-25%. Чи правильно зазначені відсотки? Поясніть.


^ Тема 7 Результати наукових досліджень


Основні положення лекції


Основою спільного аналізу теоретичних і експериментальних досліджень є зіставлення висунутої робочої гіпотези з дослідними даними спостережень.

Теоретичні й експериментальні дані порівнюють методом зіставлення відповідних графіків. Критеріями зіставлення можуть бути мінімальні, середні й максимальні відхилення експериментальних результатів від даних, установлених розрахунком на основі теоретичних залежностей. Можливі також обчислення середньоквадратичного відхилення й дисперсії. Однак найбільш достовірними необхідо вважати критерії адекватності (відповідності) теоретичних залежностей експериментальним.

У результаті теоретико-експериментального аналізу можуть виникнути три випадки:

1) установлений повний або достатній збіг робочої гіпотези, теоретичних передумов із результатами досвіду. При цьому додатково групують отриманий матеріал досліджень таким чином, щоб з нього випливали основні положення розробленої раніше робочої гіпотези, у результаті чого остання перетворюється в доведене теоретичне положення, у теорію;

2) експериментальні дані лише частково підтверджують положення робочої гіпотези тією чи іншою мірою або суперечать їй. У цьому випадку робочу гіпотезу змінюють і переробляють так, щоб вона найбільше повно відповідала результатам експерименту. Найчастіше роблять додаткові коректувальні експерименти з метою підтвердити зміни робочої гіпотези, після чого вона також перетворюється в теорію;

3) робоча гіпотеза не підтверджується експериментом. Тоді її критично аналізують і повністю переглядають. Потім проводять нові експериментальні дослідження з урахуванням нової робочої гіпотези. Негативні результати наукової праці, як правило, не є непридатними, вони у багатьох випадках допомагають виробити правильні уявлення про об'єкти, явища й процеси.

Після виконаного аналізу приймають остаточне рішення, що формулюють як висновок або пропозиції. Ця частина роботи вимагає високої кваліфікації, оскільки необхідно коротко, чітко, науково виділити те нове та істотне, що є результатом дослідження, дати йому вичерпну оцінку й визначити шляхи подальших досліджень. Звичайно за однією темою не рекомендується робити багато висновків (не більше 5-10). Якщо ж крім основних висновків, які відповідають поставленій меті дослідження, можна зробити ще й інші, то їх формулюють окремо, щоб не притінити конкретної відповіді на основне завдання теми.

Всі висновки доцільно розділити на дві групи: наукові й виробничі. При виконанні НДР піклуються про захист державного пріоритету на винаходи й відкриття.

Зразкова схема аналізу теоретико-експериментальних досліджень має такий вигляд: загальний аналіз теоретичних і експериментальних досліджень, зіставлення експериментів з теорією, аналіз розбіжностей, уточнення теоретичних моделей, досліджень і висновків, додаткові експерименти (якщо буде потреба), перетворення гіпотези в теорію, фрмулювання висновків, складання науково-технічного звіту, рецензування, складання доповіді, виправлення рукопису.

Впровадження наукових досліджень. Впровадження завершених наукових досліджень у виробництво - завершальний етап НДР.

Впровадження - це передача виробництву наукової продукції (звіти, інструкції, тимчасові вказівки, технічні умови, технічний проект і т.д.) у зручній для реалізації формі, що забезпечує техніко-економічний ефект. НДР перетворюється в продукт лише з моменту її споживання виробництвом.

Замовниками на виконання НДР можуть бути технічні управління міністерств, трести, управління, підприємства, НДІ і т.д.

Підрядник – науково-дослідна організація, що виконує НДР, зобов'язана сформулювати пропозицію для впровадження. Останнє, залежно від умов договору, повинне містити технічні умови, технічне завдання, проектну документацію, тимчасову інструкцію, вказівку й т.д.

Процес впровадження складається із двох етапів: дослідно-виробничого впровадження й серійного впровадження (впровадження досягнень науки, нової техніки, нової технології).

Як би ретельно не проводилися НДР у науково-дослідних організаціях, все-таки вони не можуть всебічно врахувати різні випадкові фактори, що діють в умовах виробництва. Тому наукова розробка на першому етапі впровадження вимагає досвідченої перевірки у виробничих умовах.

Пропозицію про закінчення НДР розглядають на науково-технічних радах, а у випадках особливо коштовних пропозицій - на колегіях міністерства, і направляють на виробництво для практичного застосування.

Після дослідно-виробничого випробування нові матеріали, конструкції, технології, рекомендації, методики впроваджують у серійне виробництво як елементи нової техніки. На другому етапі науково-дослідні організації не беруть участі у впровадженні. Вони можуть на прохання організацій, що впроваджують, давати консультації або надавати незначну науково-технічну допомогу.

Після впровадження досягнень науки у виробництво складають пояснювальну записку, до якої додають акти впровадження й експлуатаційних випробувань, розрахунок економічної ефективності, довідки про річний обсяг впровадження, протокол участі на паях організацій у розробці й впровадженні, розрахунок фонду заробітної плати та інші документи.

Впровадження досягнень науки й техніки фінансують організації, які його здійснюють.


Ефективність наукових досліджень

Під економічною ефективністю наукових досліджень у цілому розуміють зниження витрат суспільної й живої праці на виробництво продукції в тій галузі, де впроваджують закінчені науково-дослідні роботи й дослідно-конструкторські розробки (НДР і ДКР). Основні види ефективності наукових досліджень:

1) економічна ефективність - зростання національного доходу, підвищення продуктивності праці, якості продукції, зниження витрат на наукові дослідження;

2) зміцнення обороноздатності країни;

3) соціально-економічна ефективність - ліквідація важкої праці, поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці, охорона навколишнього середовища й т. д;

4) престиж вітчизняної науки.

Наука є найбільш ефективною сферою капіталовкладень. У світовій практиці прийнято вважати, що прибуток від капіталовкладень у неї становить 100-200% і набагато вище. За даними зарубіжних економістів, на один долар витрат на науку прибуток у рік становить 4-7 доларів і більше. У нашій країні ефективність науки також висока. На 1 грн, витрачену на НДР і ДКР, прибуток становить 3-8 грн.

З кожним роком наука обходиться суспільству усе дорожче. На неї витрачають величезні суми. Тому в економіці науки виникає й друга проблема - систематичне зниження народногосподарських витрат на дослідження при зростаючому ефекті від їх впровадження. У зв'язку із цим під ефективністю наукових досліджень розуміють також по можливості більш ощадливе проведення НДР.

Добре відомо, якого великого значення нині надається питанням прискореного розвитку науки й НТП. Це робиться через глибокі стратегічні причини, які зводяться до того об'єктивного факту, що наука й система її додатків стала реальною продуктивною силою, найбільш потужним фактором ефективного розвитку суспільного виробництва.

Є два кардинально різних шляхи ведення справ в економіці: екстенсивний шлях розвитку й інтенсивний. Шлях екстенсивного розвитку - це розширення заводських площ, збільшення кількості верстатів і т.д. Інтенсивний шлях припускає, щоб кожний завод з кожного працюючого верстата, сільськогосподарське підприємство з кожного гектара посівних площ одержували усе більше й більше продукції. Це забезпечується використанням нових науково-технічних можливостей: нових засобів праці, нових технологій, нових знань. До інтенсивних факторів відносяться і зростання кваліфікації людей, і всю сукупність організаційних і науково-технічних рішень, якими озброюється сучасне виробництво.

Сьогодні приблизно кожна гривня, вкладена в науку, у НТП і освоєння нововведень (нової техніки, нових технологій) у виробництві, дає в чотири рази більший ефект, ніж сама ж гривня, вкладена в екстенсивні фактори.

Це дуже суттєва обставина. З цього випливає, що й надалі наша господарська політика буде спрямована на те, щоб у всіх сферах суспільного виробництва вирішувати проблеми подальшого розвитку переважно за рахунок інтенсивних факторів. При цьому особлива роль приділяється науці, а на саму науку поширюється ті самі вимоги. За останні 40-50 років кількість нових знань збільшилася приблизно у два-три рази, у той самий час обсяг інформації (публікацій, документації) збільшився у вісім-десять разів, а обсяг засобів, що припадає на науку, - більше ніж у 100 разів. Отже, наукову політику треба змінювати, необхідно рішуче підвищити ефективність роботи наукових установ.

Існує теоретична модель, побудована з позиції найбільш повного використання нових знань, нових наукових даних. Відповідно до цієї моделі, якщо взяти асигнування в області фундаментальних досліджень прийняти за одиницю, то відповідні показники становитимуть: прикладних дослідженнь - 4, розробок - 16, освоєння нововведень у виробництво - 250. Ця модель побудована академіком В.М. Глушковим виходячи з того, що все розумне (з нових ідей, відомостей, можливостей), отримане в сфері фундаментальних досліджень, буде використано. Для цього буде досить наявних потужностей прикладних наук. Потім можливості практичного застосування будуть реалізовані у вигляді нових технологій, нових конструкцій і т.п., тими, хто проектує, веде розробки. У них, у свою чергу, буде досить потужностей, щоб все це взяти й повністю запустити у бізнес. Нарешті, необхідно мати досить капіталовкладень і вільних потужностей, призначених для освоєння нововведень на виробництві, щоб впровадити й реалізувати всі об’єктивно необхідні нововведення.

Якщо сумарні витрати на фундаментальні й прикладні дослідження, а також на дослідно-конструкторські розробки взяти за одиницю, то відношення між вкладеннями у виробництво нових знань і вкладеннями в освоєння цих знань народним господарством становитиме 1:12, а в дійсності таке співвідношення 1:7. Це свідчить про те, що в народному господарстві найчастіше немає вільних потужностей, не вистачає можливостей для маневру (у США таке співвідношення 1:11).

Відомо, що час між вкладенням у науку й віддачею від науки в економіку виміряється в нашій країні дев'ятьома роками. Це досить великий строк. Щороку скорочення цього строку означає виграш у 5 млрд грн. Тільки на рік швидше - і одержуємо 5 млрд грн без додаткових витрат. Надалі цей виграш буде ще значнішим.

Одним зі шляхів підвищення ефективності наукових досліджень є використання так званих супутніх або проміжних результатів, які найчастіше зовсім не використовуються або використовуються пізно й недостатньо повно.

Наприклад, космічні програми. Чим вони виправдовуються економічно? Звичайно, у результаті їх розроблення був поліпшений радіозв'язок, з'явилася можливість далеких передач телевізійних програм, підвищена точність завбачення погоди, отримані більші наукові фундаментальні результати в пізнанні світу й т.д. Все це має або буде мати економічне значення.

На ефективність дослідницької праці прямо впливає оперативність наукових видань, насамперед періодичних. Аналіз строків знаходження статей у редакціях вітчизняних журналів показав, що вони затримуються вдвічі довше, ніж в аналогічних зарубіжних виданнях. Для скорочення цих строків, очевидно, доцільно в декількох журналах експериментально перевірити новий порядок публікацій: друкувати тільки реферати статей обсягом до 4-5 сторінок, а повні тексти видавати методом безнабірного друку у вигляді відбитків і висилати за запитами зацікавлених осіб і організацій.

Відомо, що темпи зростання інструментальної озброєності сучасної науки повинні приблизно в 2,5-3 рази перевищувати темпи зростання кількості працюючих у цій сфері. У цілому по країні цей показник ще недостатньо високий, а в деяких наукових організаціях він помітно менше одиниці, що призводить до фактичного зниження ККД інтелектуальних ресурсів науки.

Сучасні наукові прилади морально зношуються настільки швидко, що за 4-5 років, як правило, безнадійно застарівають.

Раціонально здобувати приладів менше, а через 2-3 роки інтенсивної експлуатації заміняти новими, більш сучасними.

Міністерство промисловості, обновляючи свою продукцію приблизно кожні п'ять і більше років, лише 10-13% її випускає на рівні світових показників. Серед причин цього явища важливе місце займає розпорошеність і слабкість наукового потенціалу відповідних підприємств, що роблять їх не підготовленими до сприйняття істотно нового, а тим більше до розроблення його зусиллями своїх учених та інженерів.

У цілому індустріальний сектор науки ще дуже слабко забезпечений висококваліфікованими кадрами дослідників. На кожну сотню центральних заводських лабораторій припадає лише один кандидат наук. Більшість заводських наукових підрозділів, за масштабами робіт порівнянних зі звичайними НДІ, мають у кілька разів меншу кількість докторів і кандидатів наук.

Особливої уваги заслуговує проблема цільової підготовки кадрів для індустріального сектора науки.

Для оцінки ефективності досліджень застосовують різні критерії, що характеризують ступінь їх результативності.

Фундаментальні дослідження починають віддавати капіталовкладення лише через значний період після початку розроблення. Результати їх звичайно широко застосовують у різних галузях, іноді в тих, де їх зовсім не очікували. Тому часом нелегко планувати результати таких досліджень.

Фундаментальні теоретичні дослідження важко оцінити кількісними критеріями ефективності. Звичайно можна встановити тільки якісні критерії: можливість широкого застосування результатів досліджень у різних галузях народного господарства країни; новизна явищ, що дає великий поштовх для принципового розвитку найбільш актуальних досліджень; істотний внесок в обороноздатність країни; пріоритет вітчизняної науки; галузь, де можуть бути розпочаті прикладні дослідження; широке міжнародне визнання робіт; фундаментальні монографії з теми й цитування їх вченими різних країн.

Ефективність прикладних досліджень оцінити значно простіше. У цьому випадку застосовують різні кількісні критерії.

Про ефективність будь-яких досліджень можна робити висновки лише після їх завершення й впровадження, тобто тоді, коли вони починають давати віддачу для народного господарства. Великого значення набуває фактор часу. Тому тривалість розроблення прикладних тем по можливості повинна бути коротшою. Кращим є такий варіант, коли тривалість їх розроблення до трьох років. Для більшості прикладних досліджень імовірність одержання ефекту в народному господарстві в цей час перевищує 80%.

Як оцінити ефективність дослідження колективу (відділу, кафедри, лабораторії й т.д.) і одного науковця? Ефективність роботи науковця оцінюють різними критеріями: публікаційними, економічним, новизною розробок, цитуванням робіт та ін.

Публікаційним критерієм характеризують загальну діяльність - сумарна кількість друкованих праць, загальний обсяг їх у друкованих аркушах, кількість монографій, підручників, навчальних посібників. Цей критерій не завжди об'єктивно характеризує ефективність науковця. Можуть бути випадки, коли при меншій кількості друкованих праць віддача значно більша, ніж від більшої кількості дрібних друкованих праць. Економічну оцінку роботи окремого науковця застосовують рідко. Частіше як економічний критерій використовують показник продуктивності праці науковця (вироблення у тис грн кошторисної вартості НДР). Критерій новизни НДР - це кількість авторських посвідчень і патентів. Критерій цитування робіт вченого являє собою кількість посилань на його друковані праці. Це другорядний критерій.

Ефективність роботи науково-дослідної групи або організації оцінюють декількома критеріями: середньорічним виробленням НДР, кількістю впроваджених тим, економічною ефективністю від впровадження НДР і ДКР, загальним економічним ефектом, кількістю отриманих авторських посвідчень і патентів, кількістю проданих ліцензій або валютним виторгом.

Економічний ефект від впровадження - основний показник ефективності наукових досліджень - залежить від витрат на впровадження, обсягу впровадження, строків освоєння нової техніки й багатьох інших факторів.

Ефект від впровадження розраховують за весь період, починаючи від терміну розроблення теми до одержання віддачі. Звичайно тривалість такого періоду прикладних досліджень становить кілька років. Однак наприкінці можна одержати повний народногосподарський ефект.

Рівень новизни прикладних досліджень і розробок колективу характеризують кількістю завершених робіт, за якими отримані авторські свідоцтва й патенти. Критерій характеризує абсолютна кількість свідоцтв і патентів. Більш об'єктивними є відносні показники, наприклад кількість свідоцтв і патентів, віднесених до певної кількості працівників даного колективу або до кількості тем, розроблювальних колективом, які підлягають оформленню свідоцтвами й патентами.

Розрізняють три види економічного ефекту: попередній, очікуваний і фактичний.

Попередній економічний ефект установлюється при обґрунтуванні теми наукового дослідження й внесення її в план робіт. Розраховують його за орієнтовними, укрупненими показниками з урахуванням прогнозованого обсягу впровадження результатів досліджень у групу підприємств даної галузі.

Очікуваний економічний ефект обчислюють у процесі виконання НДР. Його умовно відносять (прогнозують) до певного періоду (року) впровадження продукції у виробництво. Очікувана економія - більш точний економічний критерій у порівнянні з попередньою економією, хоча в деяких випадках вона є також орієнтовним показником, оскільки обсяг впровадження можна визначити лише орієнтовно. Очікуваний ефект обчислюють не тільки на один рік, але й на більш тривалий період (інтегральний результат). Орієнтовно такий період становить до 10 років від початку впровадження для нових матеріалів і до 5 років для конструкцій, приладів, технологічних процесів.

Фактичний економічний ефект визначається після впровадження наукових розробок у виробництво, але не раніше, ніж через рік. Розрахунок його роблять за фактичними витратами на наукові дослідження й впровадження з урахуванням конкретних вартісних показників даної галузі (підприємства), де впроваджені наукові розробки. Фактична економія майже завжди трохи нижче очікуваної: очікувану визначають НДІ орієнтовно (іноді із завищенням), фактичну - підприємства, на яких здійснюється впровадження.

Найбільш достовірним критерієм економічної ефективності наукових досліджень є фактична економія від впровадження.


Практичні завдання


Задача 7.1


Розрахувати середньорічний обсяг НДР, ОКР, який виконала кафедра маркетингу протягом 2005-2008 рр., якщо відомо, що загальна вартість НДР становить 250 000 грн, а середньоспискова кількість робітників кафедри складає 19 чол. Зробити висновки.


Методичні вказівки


Середньорічний обсяг НДР, ДКР визначають за формулою


Вн= З/ Р, (7.1)


де З - загальна кошторисна вартість НДР і ДКР, тис. грн;

Р – среднеспискова кількість працівників основного й жопоміжного персоналу відділу, кафедри, лабораторії, НДІ.

Звичайно Вн розраховують за рік, оскільки встановити кошторисні витрати НДР за місяць або квартал можна лише орієнтовно. Середньорічне вироблення НДР і ДКР на одного працівника коливаються від 3 до 7 тис. грн.


^ Тести для перевірки знань

з дисципліни „Методологія наукових досліджень”


1

Дослідницьку роботу виконують у певній послідовності. Процес виконання містить шість етапів. Зазначте послідовність цих етапів:

а) формулювання мети й завдань дослідження;

б) формулювання теми;

в) теоретичні дослідження;

г) експериментальні дослідження;

д) впровадження й ефективність наукових досліджень;

е) аналіз і оформлення наукових досліджень.


2

Недостатнє використання світової інформації приводить до дублювання досліджень. Кількість повторно одержуваних даних в різних областях науково-технічної творчості становить:

  1. до 10%;

  2. 11-20%;

  3. 21-40%;

  4. 41-60%;

  5. 60-80%;

  6. 80-100%.

3

Метод дослідження, при якому часткові положення випливають із загальних називається:

  1. синтез;

  2. індуктивний метод;

  3. аналіз;

  4. дедуктивний метод.


4

Зазначте основні види ефективності наукових досліджень:


а) зростання національного доходу, підвищення продуктивності праці, якості продукції, зниження витрат на наукові дослідження;

б) зміцнення обороноздатності країни;

в) ліквідація важкої праці, поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці, охорона навколишнього середовища й т. д;

г) престиж вітчизняної науки.


5

Дати визначення, що таке реферат. Визначити основні складові реферату:


а) відомості про обсяг;

б) аналіз літературних джерел;

в) кількість таблиць;

г) кількість використаних джерел;

д) вихідну інформацію;

е) кількість ілюстрацій;

є перелік ключових слів.


6

Оберіть положення, що характеризують науку в різних вимірах:


а) як специфічну форму суспільної свідомості, основу якої складає система знань;

б) як систему накопичення інформації;

в) як процес пізнання закономірностей об'єктивного миру;

г) як певний вид суспільного поділу праці;

д) як систему мислення;

е) як певний вид міжнародного поділу праці;

є) як один з важливих факторів суспільного розвитку і як процес виробництва знань та їх використання.


7

Спосіб теоретичного дослідження або практичного здійснення якого-небудь явища або процесу, інструмент для вирішення головного завдання науки - відкриття об'єктивних законів дійсності – це:


а) гіпотеза;

б) метод;

в) методологія;

г) наука;

д) експеримент.


8

Мета наукового дослідження:


а) визначення конкретного об'єкта, предмета, завдань дослідження, оформлення результатів;

б) визначення конкретного об'єкта та впровадження у виробництво наукових результатів з метою отримання ефекту в перспективі;

в) визначення конкретного об'єкта й всебічне, достовірне вивчення його структури, характеристик, зв'язків на основі розроблених у науці принципів і методів пізнання, а також одержання корисних результатів та впровадження з подальшим ефектом;

г) визначення конкретного об'єкта й розрахунок періоду, починаючи від терміну розроблення теми до одержання ефекту від впровадження, народногосподарського ефекту.


9

Основа розроблення кожного наукового дослідження, сукупність методів, способів, прийомів та їх певна послідовність – це:

а) гіпотеза;

б) метод;

в) методологія;

г) наука;

д) експеримент.


10

Найбільш загальновживаний емпіричний метод пізнання, у якому провадять не тільки спостереження й виміри, але й здійснюють перестановку, зміни об'єкта дослідження й т.д. При застосуванні цього методу можна виявити вплив одного фактора на інший. Це:


  1. синтез;

  2. індуктивний метод;

  3. аналіз;

  4. експеримент;

  5. дедуктивний метод;

  6. статистичний метод.


11

Оберіть положення, що характеризують наукові дослідження за такими ознаками:


- за видами зв'язку із суспільним виробництвом:


а) наукові дослідження, спрямовані на створення нових процесів, машин, конструкцій і т.д., повністю використовуваних для підвищення ефективності виробництва;

б) довгострокові, розроблювані протягом декількох років;

в) держбюджетні, фінансовані з коштів державного бюджету;

г) роботи, виконувані за завданням міністерств і відомств;

д) дослідження, виконувані за планом (з ініціативи) науково-дослідних організацій;

е) теоретичні роботи в області суспільних, гуманітарних та інших наук, які використовуються для вдосконалення суспільних відносин, підвищення рівня духовного життя людей та ін.;

є) госпрозрахункові, фінансовані відповідно до укладених договорів між організаціями-замовниками, які використовують наукові дослідження в даній галузі, і організаціями, які виконують дослідження;

ж) наукові дослідження, спрямовані на поліпшення виробничих відносин, підвищення рівня організації виробництва без створення нових засобів праці;

з) короткострокові, виконувані звичайно за один рік.


12

Оберіть положення, що характеризують наукові дослідження за такими ознаками:

1 за ступенем важливості для народного господарства

2 залежно від джерел фінансування

3 за тривалістю розроблення


а) наукові дослідження, спрямовані на створення нових процесів, машин, конструкцій і т.д., повністю використовуваних для підвищення ефективності виробництва;

б) довгострокові, розроблювані протягом декількох років;

в) держбюджетні, фінансовані з коштів державного бюджету;

г) роботи, виконувані за завданням міністерств і відомств;

д) дослідження, виконувані за планом (з ініціативи) науково-дослідних організацій;

е) теоретичні роботи в області суспільних, гуманітарних та інших наук, які використовуються для вдосконалювання суспільних відносин, підвищення рівня духовного життя людей та ін.;

є) госпрозрахункові, фінансовані відповідно до укладених договорів між організаціями-замовниками, які використовують наукові дослідження в даній галузі, і організаціями, які виконують дослідження;

ж) наукові дослідження, спрямовані на поліпшення виробничих відносин, підвищення рівня організації виробництва без створення нових засобів праці;

з) короткострокові, виконувані звичайно за один рік.

13

Проробляючи НТІ, застосовують певні категорії. Дайте назви запропонованим визначенням:


а) коротке (або повне) утримування окремих фрагментів (розділів, параграфів, сторінок) інформації. Може замінити суцільне конспектування тексту; стислість дозволяє в малому обсязі накопичити більшу інформацію. Вдало відібрана … може бути основою для подальшої розумової, творчої діяльності науковця;

б) стисле утримування першоджерела. Їх складають на даний документ інформації в цілому. Їх зручно накопичувати на окремих картах з різних питань теми, що опрацьовується. За допомогою … можна швидко відновити в пам'яті текст;

в) докладний виклад викладеної інформації. Головне при складанні - це вміти виділити раціональне зерно стосовно до розроблюваної теми. Має бути змістовним, повним і по можливості коротким. Повнота запису означає не обсяг, а все те, що є головним у даній інформації.


14

Монографія – це:

а) науковий доробок, у якому викладений підсумок всебічного дослідження певної теми або проблеми, виконаної одним або декількома авторами;

б) навчальне видання, що містить систематизований виклад певної навчальної дисципліни відповідно до навчальної програми й затверджено офіційною інстанцією;

в) наукове видання, що частково заміняє або доповнює навчальну літературу і затверджене офіційною інстанцією.


15

Навчальне видання, що містить систематизований виклад певної навчальної дисципліни відповідно до навчальної програми й затверджено офіційною інстанцією – це:

а) монографія;

б) книга;

в) підручник;

г) навчальний посібник.

^ Контрольна робота (обов’язкове домашнє завдання)


Тема. Організація наукового дослідження


Завдання - розкрити на конкретному прикладі теоретичні та практичні аспекти процесу організації, розробки та впровадження наукового дослідження відповідно до обраної теми.


Зміст роботи

Вступ

  1. Теоретична частина.

  2. Практична частина.

Висновки.

Список літератури.


Робота має аналітичний та прикладний характер.


Перелік тем для виконання контрольної роботи та ОДЗ


  1. Проблема підвищення ефективності наукової діяльності.

  2. Поняття наукової та методологічної культури.

  3. Наукове пізнання як евристична діяльність.

  4. Індивідуальний творчий потенціал.

  5. Проблема алгоритмізації творчої діяльності.

  6. Наукове відкриття як об'єкт міждисциплінарного дослідження.

  7. Наукова комунікація: форми, функції та роль у розвитку науки.

  8. Загальна характеристика методології.

  9. Основні методи емпіричного пізнання.

  10. Форми і методи теоретичного пізнання.

  11. Проблема методології в сучасній математиці.

  12. Методологічні традиції і теорії.

  13. Система підготовки й атестації наукових кадрів.

  14. Науково-дослідна діяльність студентів: цілі, завдання, форми.

  15. Пошук й опрацювання наукової інформації.

  16. Можливості й обмеженість сучасних інформаційних технологій.

  17. Методика роботи над текстом як джерелом наукової інформації.

  18. Курсова робота: основні вимоги до підготовки й оформлення.

  19. Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження.

  20. Наукова публікація як представлення результатів наукового дослідження.

  21. Методика підготовки й оформлення публікацій.

  22. Основні вимоги до дисертаційного дослідження.

  23. Особливості математичного наукового дослідження.

  24. Галузі сучасної науки.

  25. Характеристика особистості вченого. Типологія вчених. Наукове мислення. Етика і соціальна відповідальність ученого.

  26. Компіляція і плагіат.

  27. Процес наукового дослідження.

  28. Структура, різновиди, етапи наукового дослідження.

  29. Програма наукового дослідження та її побудова.

  30. Методи наукових досліджень. Класифікація методів.

  31. Організація і планування науково-дослідної роботи.

  32. Організація науки в Україні.

  33. Вибір, обґрунтування і затвердження теми наукового дослідження.

  34. Аспірантура і докторантура. Атестація науково-педагогічних кадрів, вчені звання та наукові ступені. Організація праці наукового працівника

  35. Наукові семінари, конференції та інші форми наукової комунікації.

Перелік питань для студентів заочного відділення


  1. Проблема підвищення ефективності наукової діяльності. Поняття наукової та методологічної культури.

  2. Наукове пізнання як евристична діяльність. Індивідуальний творчий потенціал.

  3. Проблема алгоритмізації творчої діяльності.

  4. Наукове відкриття як об'єкт міждисциплінарного дослідження.

  5. Наукова комунікація: форми, функції та роль у розвитку науки.

  6. Загальна характеристика методології.

  7. Основні методи емпіричного пізнання.

  8. Форми і методи теоретичного пізнання.

  9. Проблема методології в сучасній математиці.

  10. Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження.

  11. Наукова публікація як представлення результатів наукового дослідження.

  12. Особливості математичного наукового дослідження.

  13. Методи наукового пізнання.

  14. Інформаційна база наукового пізнання.

  15. Організація наукового дослідження.

  16. Вибір теми дослідження.

  17. Напрям дослідження, його об’єкт, предмет і тема. Актуальність дослідження.

  18. Гіпотеза дослідження. Мета і завдання дослідження. Наукова новизна дослідження.

  19. Практичне значення дослідження. Апробація результатів дослідження.

  20. Методологія дослідження. Методологічні принципи наукового дослідження.

  21. Методика дослідження. Методи наукового дослідження.

  22. Загальна характеристика експерименту як методу дослідження. Тривалість експерименту і його структура. Види експерименту.

  23. Загальна характеристика спостереження як методу дослідження. Недоліки спостереження як методу наукового дослідження та шляхи їх усунення.

  24. Загальна характеристика методів опитування. Анкетування як метод опитування Види анкетування. Побудова анкети.

  25. Генеральна сукупність і вибірка. Середнє квадратичне відхилення.

  26. Кореляція. Коефіцієнт регресії R.

  27. Визначення ступеня узгодженості думок експертів за величиною коефіцієнта конкордації.

  28. Загальні відомості про студентську наукову роботу (курсова, дипломна, магістерська робота). Основні вимоги до написання обґрунтування наукової роботи.

  29. Методика виконання студентської наукової роботи. Планування наукової роботи (курсової, дипломної, магістерської).

  30. Структура і зміст наукової роботи. Основні методи, що використовуються в дослідженнях студентів. Оформлення роботи.

  31. Особливості наукової діяльності. Творчість як основа наукової діяльності.

  32. Наукова комунікація в науковій діяльності.

  33. Методологія наукових досліджень

  34. Суть і види методології дослідження.

  35. Методи і техніка дослідження.

  36. Етапи і процедура проведення наукового дослідження.

  37. Розроблення робочої гіпотези та організація підбору матеріалу. Суть гіпотези.

  38. Інформаційне забезпечення наукових досліджень. Обробка й аналіз інформаційних даних.

  39. Систематизація й узагальнення емпіричних даних.

  40. Використання методів узагальнення.

  41. Прогнозування та пошук рішень.

  42. Визначення тенденції як основної стадії прогнозування.

  43. Пошук рішень і формування пропозицій.

  44. Публікування результатів наукових досліджень. Наукова публікація: поняття, функції, основні види. Вимоги до основних видів наукових праць.

  45. Наука як сфера людської діяльності. Класифікація наук.

  46. Наукове дослідження як форма наукової діяльності. Об’єкти і суб’єкти наукової діяльності.

  47. Наукова інформація як матеріал для творчої діяльності в науці. Роль особистої інформаційної бази дослідника.

  48. Методологія наукових досліджень. Поняття методології. Функції методології в науковому пізнанні.

  49. Системний підхід.

  50. Класифікація методів дослідження.

  51. Етапи і процедура проведення наукового дослідження.

  52. Розроблення робочої гіпотези та організація підбору матеріалу. Гіпотеза як форма розвитку знань.

  53. Поняття інформаційного ресурсу. Універсальна десяткова класифікація в пошуку інформації.

  54. Обробка й аналіз інформаційних даних. Класифікація даних як важливий етап систематизації.

  55. Використання статистичних методів при аналізі.

  56. Прогнозування та пошук рішень.

  57. Публікування результатів наукових досліджень.

  58. Суть прогнозування. Тенденція розвитку.

  59. Оптимізація процесу як одне із завдань наукового дослідження.

  60. Вимоги до основних видів наукових праць.

  61. Основні категорії науки.

  62. Наукове дослідження як форма наукової діяльності.

  63. Основні результати наукових досліджень.

  64. Творчість як основа наукової діяльності.

  65. Психологія наукової роботи.

  66. Самоорганізація в науковій роботі.

  67. Особливості організації науково-дослідної роботи.

  68. Оргтехніка, технічні засоби наукової діяльності.

  69. Наукова комунікація в науковій діяльності.

  70. Суть і види методології дослідження.

  71. Системний підхід.

  72. Синергетичний підхід.

  73. Методи і техніка дослідження. Гіпотеза як форма розвитку знань.

  74. Інформаційне забезпечення наукових досліджень.

  75. Систематизація й узагальнення емпіричних даних.

  76. Використання методів узагальнення.

  77. Визначення тенденції як основної стадії прогнозування.

  78. Пошук рішень і формування пропозицій.

  79. Загальна характеристика основних видів публікації.

  80. Вимоги до основних видів наукових праць.

  81. Загальні й спеціальні методи.

  82. Спостереження.

  83. Порівняння.

  84. Вимірювання.

  85. Експеримент.

  86. Опитування.

  87. Метод експертних оцінок.

  88. Кореляційний аналіз.

  89. Факторний аналіз.

  90. Контент-аналіз.

  91. Абстрагування.

  92. Метод аналізу і синтезу.

  93. Емпіричний аналіз.

  94. Індукція й дедукція.

  95. Формалізація. Логіка досліджень. Закони логіки.

  96. Методи вибіркого обстеження.

  97. Методи групування.

  98. Методи кластерного аналізу.



^ РОБОЧИЙ РЕГЛАМЕНТ

модульно-рейтингового контролю і оцінювання

з навчальної дисципліни «Методологія наукових досліджень»

  1. Структура навчальної дисципліни: загальний обсяг 72 год. / 2 кред.; Лекц. – 20 год. / 10; Пр. – 16 год. / 8; диф. залік.

  2. Організація навчального процесу: семестрів викладання – 1; модульних циклів – 3.

  3. Шкала оцінювання з навчальної дисципліни: R=80 балів (2 кред.*40 бал. / кред.).

  4. Розподіл рейтингових балів за видами навчальної роботи:

    • Робота на аудиторних заняттях (0,3 R = 24 бали):

  1. Підсумок рейтингових балів за мод. циклами (при позитивному оцінюванні):

1-й модульний цикл: (5 лекц., 3 пр. заняття, 3 пр. роботи; модульний контроль) – 15,54 - 25,9 бала;

^ 2-й модульний цикл: (3 лекц., 3 пр. заняття, 3 пр. роботи; модульний контроль) – 14,68 - 24,46 бала;

3-й модульний цикл: (2 лекц., 2 пр. заняття, 2 пр. роботи; ОДЗ, модульний контроль) – 17,78 - 29,64 бала.

  1. ^ Умови ліквідації заборгованостей з поточної роботи: перескладання підсумкового модульного контролю студентами, які отримали рейтинговий бал за модульний цикл, що відповідає незадовільній оцінці (менше зазначеної у п.5), проводиться не пізніше двох тижнів після атестаційного. Позитивні оцінки модульного циклу в цілому та його складових не підвищуються.

  2. ^ Підсумкове семестрове оцінювання навчальної роботи студента: оцінювання відповідно до отриманих за семестр рейтингових балів здійснюється за такою шкалою:




Шкала оцінювання ECTS

Визначення

Чотирибальна національна шкала оцінювання

Рейтингова бальна шкала оцінювання

A

ВІДМІННО

5 (відмінно)

72≤RD≤80

B

^ ДУЖЕ ДОБРЕ


4 (добре)

68≤RD<72

C

ДОБРЕ

60≤ RD<68

D

ЗАДОВІЛЬНО

3 (задовільно)

52≤RD<60

E

ДОСТАТНЬО – рівень компетентності задовольняє мінімальні критерії


48≤RD< 52

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО – можливе складання заходу підсумкового контролю



2 (незадовільно)

28≤RD<48

RD<28

F

НЕЗАДОВІЛЬНО – до заходу підсумкового семестрового контролю не допускається, необхідний повторний курс з навчальної дисципліни

Список рекомендованої літератури


  1. Баскаков А.Я. Методология научного исследования (Доступ з локальної мережі СумДУ) : учеб. пособ. для вузов / А.Я. Баскаков, Н.В. Туленков. - 2-е изд., испр. - К. : МАУП, 2004. - 216 с.

  2. Державне управління в умовах європейської та євроантлантичної інтеграції України: історія, теорія, методологія (моніторинг наукових досліджень і розробок) : навч. посіб. - Ужгород : Ліра, 2007. - 343 с. - Євроінтеграція: український вимір ; Вип. 2.

  3. Єріна А.М. Методологія наукових досліджень : Навчальний посібник / А.М. Єріна, В.Б. Захожай,. Д.Л Єрін.- К. : Центр навчальної літератури, 2004. - 212 с.

  4. Ковальчук В.В. Основи наукових досліджень : навчальний посібник / В.В. Ковальчук, Л.М. Моісєєв. - 3-тє вид., перер., доп. - К. : Професіонал, 2005. - 240 с.

  5. Ковальчук В.В. Основи наукових досліджень : навчальний посібник / В.В. Ковальчук, Л.М. Моісєєв. - К. : Професіонал, 2004. - 208 с.

  6. Концепція Державної програми створення системи прогнозно-аналітичних і маркетингових досліджень науково-технологічного розвитку на 2008 - 2012 роки (проект)// Світ. - 2006. - № 45-46(456-457). - С. 2.

  7. Костюк В.Н. Методология научного исследования / В.Н. Костюк. - К.-Одесса : Вища школа, 1976. - 179 с.

  8. Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень : навчальний посібник / О.В. Крушельницька. - К. : Кондор, 2006. - 206 с.

  9. Лазаренко Е.Т. Основи наукових досліджень, технічної творчості та патентознавство (допоміжні матеріали) / Е.Т. Лазаренко, В.З. Маїк, В.В. Бойко. - Львів : Українська академія друкарства, 2007. - 76 с.

  10. Лудченко А.А. Основы научных исследований : учеб. пособие / А.А. Лудченко, Я.А. Лудченко, Т.А. Примак; под ред. А.А. Лудченко. — 2-е изд., стер. — К.: О-во "Знания", КОО, 2001. — 113 с.

  11. Макогон Ю.В. Основи наукових досліджень в економіці : навчальний посібник / Ю.В. Макогон, В.В. Пилипенко. -2-ге вид. - Донецьк : Альфа-прес, 2007. - 144 с.

  12. Моніторинг результатів наукових досліджень в Україні / [Шокун Т.В., Гончаренко А.П., Куранда В.М. та ін.] // Проблеми науки. - 2008. - № 5. - С. 20 - 26.

  13. Пилипчук М.І. Основи наукових досліджень : підручник / М.І. Пилипчук, А.С. Григор'єв, В.В. Шостак. - К. : Знання, 2007. - 270 с.

  14. Порядок формування і виконання замовлення на проведення наукових досліджень і розробок, проектних та конструкторських робіт за рахунок коштів державного бюджету: Постанова № 1084, 25 серпня 2004 р.// Юридичний вісник України. - 2004. - 11 вересня. - № 37. - С. 4 - 6.

  15. Романчиков В.І. Основи наукових досліджень : навчальний посібник / В.І. Романчиков. - К. : Центр учбової літератури, 2007. - 254 с.

  16. Свердан М.М. Основи наукових досліджень : навчальний посібник / М.М. Свердан, М.Р. Свердан. - Чернівці : Рута, 2006. - 352 с.

  17. Стеченко Д.М. Методологія наукових досліджень : підручник / Д.М. Стеченко, О.С. Чмир. - 2-ге вид., перероб. і допов. - К. : Знання, 2007. - 317 с.

  18. Суслов И.П. Методология экономического исследования / И.П. Суслов. - 2-е изд., перераб. - М. : Экономика, 1983. - 216 с.

  19. Філіпенко А.С. Конспект лекцій. Основи наукових досліджень / А.С. Філіпенко. - К. : Академвидав, 2005. - 208 с.

  20. Філіпенко А.С. Основи наукових досліджень : Посібник / А.С. Філіпенко. - К. : Академвидав, 2004. - 208 с.

  21. Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень : навч. посіб / Г.С. Цехмістрова. - К. : Слово, 2003. - 240 с.

  22. Ямчук А. Інформаційне забезпечення наукових досліджень / А. Ямчук // Освіта України. - 2009. - № 33-34.- 13 травня. - С. 5.






  • oldrussian.ru/213-351-357-abstract-information-center-of-science-technology-cbst-biological-abstracts-cab-abstracts.html
  • oldrussian.ru/pri-vivchenn-studentami-disciplni-fnansovij-oblk-peredbachatsya-dva-vidi-kontrolyu-potochnij-ta-pdsumkovij.html
  • oldrussian.ru/spisok-vikoristanih-dzherel-visnovki-195.html
  • oldrussian.ru/-escape-sequence--10.html
  • oldrussian.ru/endokrinnie-zabolevaniya-sovremennij-domashnij-medicinskij-spravochnik-profilaktika-lechenie-ekstrennaya-pomosh.html
  • oldrussian.ru/eliza-v-egipte-esse.html
  • oldrussian.ru/file-menu-to-new-blank-document.html
  • oldrussian.ru/mn-sterstvo-osvti-nauki-ukrani-dnpropetrovskij-naconalnij-unversitet-kafedra-fzichno-hm-ta-elektrohm-laboratornij-praktikum-z-fzichno-hm-ta-elektrohm-dnpropetrovsk-rvv-dnu-stornka-3.html
  • oldrussian.ru/lucrarile-publicate-in-anul-2006-de-catre-dfn-publicaii-realizate-n-perioada-2005-2010-cu-sprijinul-acceleratorului.html
  • oldrussian.ru/professional-code-of-ethical-behavior-the-highly-professional-teacher-cares-deeply-for-the-well-being-of-hisher-students-and-school-heshe.html
  • oldrussian.ru/guidelines-for-writing-and-defending-graduation-theses-at-the-faculty-of-physics-and-chemistry-of-the-university-of-tartu.html
  • oldrussian.ru/3-glava-tretya-lyubov-i-kommunikaciya-kak-ustoyat-v-lyubvi-izdanie-2.html
  • oldrussian.ru/session-2-table-ronde-sur-lexemption-et-la-suppression-du-paiement-direct-en-afrique-de-louest-14.html
  • oldrussian.ru/storichne-formuvannya-dlovo-movi.html
  • oldrussian.ru/zagaln-visnovki-rozdl-teoretichn-osnovi-dosldzhennya-kulturno-osvtno-dyalnost-vnz-u-naukovj-lteratur.html
  • oldrussian.ru/vvedenie-internet-novie-vozmozhnosti-tryuki-i-effekti.html
  • oldrussian.ru/rasstralyaniya-mnskaj-unutranaj-turme-nkvd-u-periyad-krivavaga-tunelya-smerc-stornka-15.html
  • oldrussian.ru/a-description-of-north-carolina-john-lawson-gent-surveyor-general-of-north-carolina.html
  • oldrussian.ru/kervnik-sekc-ofdobrovolska-metodist-nmc-pto-metodichnij-vsnik.html
  • oldrussian.ru/stattya-145-majnovij-stan-ta-oblk-majna-subkta-gospodaryuvannya-komentar-do-gospodarskogo-kodeksu-ukrani-znamenskij-mamutov.html