Стаття 583. Сторони у договорі застави - Харитонов - НПК Цивільного кодексу України


^ Стаття 583. Сторони у договорі застави
1. Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

2. Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

^ 3. Застава права на чужу річ здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо для відчуження цього права відповідно до договору або закону потрібна згода власника.

Сторонами заставних правовідносин є заставодавець — особа, що передає своє майно в заставу, і заставоутримувач — особа, що приймає в заставу майно заставодавця з метою забезпечення виконання зобов'язання. Сторонами можуть бути фізичні, юридичні особи і держава (ст. 11 Закону «Про заставу»).

Заставоутримувачем може бути тільки кредитор за забезпеченим заставою основним зобов'язанням.

Заставодавцем може виступати як боржник за основним зобов'язанням, забезпеченим заставою, так і третя особа (майновий поручник). Основна вимога до заставодавця — бути власником майна, яке передається в заставу, оскільки застава майна передбачає принципову можливість його продажу. У разі застави речі, яка не належить заставодавцю, причому кредитор не знав і не повинен був знати, що річ йому не належить, право власника підлягає захисту лише за умови, що дана річ була загублена, або викрадена чи вибула з володіння іншим шляхом поза його волею, у решті випадків заставне право заставодержателя зберігається, а власник речі має право вимагати відшкодування шкоди від заставодавця.

Заставодавцем може бути не лише боржник за забезпеченим заставою зобов'язанням, а й третя особа — майновий поручитель. Оскільки така особа не є боржником за основним договором, її зобов'язання перед заставодержателем не можуть перевищувати суму, виручену від реалізації заставленого майна, якщо інше не передбачено законом або договором. До майнового поручителя, який виконав забезпечене заставою зобов'язання, переходять усі права кредитора за цим зобов'язанням.

За змістом статті 11 Закону України «Про заставу» заставодавцем — як боржником, так і майновим поручителем — може бути підприємство чи організація, що є власником майна і має право відчужувати заставлене майно, або держава в особі уповноважених нею органів, а також підприємство чи організація, який власником передано це майно і право застави на нього. Таку передачу може бути здійснено, зокрема, шляхом закріплення майна за юридичною особою на праві повного господарського відання на підставі законів України, установчих документів, що регулюють її діяльність, чи відповідного рішення власника майна (уповноваженого ним органу).

Статтею 11 Закону України «Про заставу» передбачено спеціальні вимоги щодо погодження деякими суб'єктами підприємницької діяльності застави їх майна з відповідними державними органами. Зокрема, порядок погодження органами приватизації умов договорів застави майна деяких підприємств, у тому числі державних, щодо яких прийнято рішення про приватизацію майна, визначено наказом Фонду державного майна України від 6 лютого 2001 р. «Про погодження органами приватизації умов договорів застави майна».
^ Стаття 584. Зміст договору застави
1. У договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

^ 2. Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про заставу», за загальним правилом, у договорі застави має бути вказано найменування (прізвище, ім'я та по батькові), місцезнаходження (місце проживання) сторін, суть забезпеченої заставою вимоги, її розмір та строк виконання забезпеченого зобов'язання, опис предмета застави. Також у договорі застави можуть міститися й інші умови, щодо яких за заявою однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Опис заставленого майна повинен містити індивідуальні ознаки останнього, які дозволяють встановити, яке саме майно є предметом застави, і відрізнити його від однорідних предметів. Ця вимога не стосується товарів в обороті або у переробці, оскільки вони визначаються родовими ознаками, однак у договорі має бути зазначено види товарів, якими можна замінити предмет застави. Лише за наявності зазначених умов, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства, а також тих умов, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди, договір застави відповідно до вимог статті 660 ЦК можна вважати укладеним.

Якщо предметом договору застави є вексель, то у договорі необхідно зазначити розмір кредиту (фактично — оцінну вартість заставлених векселів) або максимальний можливий розмір заборгованості за позиковим рахунком; розмір кредитної ставки; вигляд індосаменту, за яким векселі передаються в заставу; право клієнта замінювати векселі, які забезпечують кредит; право банку гасити заборгованість клієнта у разі необхідності з коштів, що надходять в оплату векселів, які забезпечують кредит, а також з інших сум клієнта, що знаходяться в банку; місце зберігання заставлених векселів.

У випадку, якщо ліквідність векселів, що знаходяться у заставі, знизилася і з'явилися, сумніви щодо реалізації застави, банк може зажадати від позичальника заміни неліквідних векселів іншими, більш ліквідними. Цю умову також необхідно відобразити у договорі застави.

Оскільки застава не може існувати без основного зобов'язання, на нього також треба послатися у договорі застави.
^ Стаття 585. Момент виникнення права застави
1. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, — з моменту його нотаріального посвідчення.

2. Якщо предмет застави відповідно до договору або закону повинен перебувати у володінні заставодержателя, право застави виникає в момент передання йому предмета застави. Якщо таке передання було здійснене до укладення договору застави, право застави виникає з моменту його укладення.

Договір про заставу є двостороннім, який вступає в силу, за загальним правилом, з моменту укладення договору. Коли договір підлягає нотаріальному засвідченню — з моменту нотаріального оформлення, якщо предмет застави відповідно до Закону або договору повинен знаходитися у заставодержателя — з моменту передачі йому предмета застави, а якщо предмет передано до укладення договору — з моменту його укладення. Застава цінних паперів може відбуватися шляхом передачі їх заставодержателю чи на депозит нотаріальної контори або банку. Моментом вступу в силу договору в останньому випадку є передача цінних паперів вказаним організаціям.

^ Стаття 586. Користування та розпоряджання предметом застави

1. Заставодавець має право користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати з нього плоди та доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо це випливає із суті застави.

2. Заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

^ 3. Заставодавець має право заповідати заставлене майно. Правочин, яким обмежується право заставодавця заповідати заставлене майно, є нікчемним.

4. Заставодержатель має право користуватися переданим йому предметом застави лише у випадках, встановлених договором. За договором на заставодержателя може бути покладений обов'язок здобувати з предмета застави плоди та доходи.

Питання щодо користування та розпорядження заставним майном має дуже важливе значення тому що майно, яке є предметом застави не вилучається з господарського обороту і має особливі споживачеві властивості. У даному випадку є два підходи: майно служить як застава і у цьому випадку неможливе використання його (тобто це своєрідний арешт майна); або воно не виключається з комерційного обороту і продовжує використовуватися у згідності з його споживачевими якостями.

Крім того слід відрізняти питання про користування і питання про розпорядження заставним майном з точки зору суб'єктного складу. Розпоряджатися заставним майном може тільки заставодавець, оскільки він є власником цього майна. Заставодержатель, набуваючи право застави на майно, не набуває тим самим право розпорядження цим майном. Специфіка його права складається в тому, що він може обмежити власника у межах розпорядження заставним майном. Таким чином, заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не встановлено законом чи договором. Однак обмеження, що накладаються на право заставодавця по розпорядженню предметом застави, цим не вичерпуються. Вже в п. 2 цієї статті право розпорядження заставленим майном серйозно обмежується — заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя за умови переходу до нового заставодавця основного боргу, який забезпечений заставою. Крім того, заставодавець при продажу заставленого майна повинен попередити покупця про те, що майно заставлене, оскільки за правом слідування застава слідує за річчю. Цей обов'язок продавця базується не лише на вищезгаданому законі, а й на ст. 659 ЦК, відповідно до якої при укладенні договору купівлі-продажу продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на річ, що продається (у тому числі право застави). Невиконання цього правила надає покупцеві право вимагати зменшення ціни або розірвання договору і відшкодування збитків.

Є одна сфера, при якій заставодавець зберігає право розпорядження предметом застави незалежно від волі заставодержателя це — передача заставного майна у спадкування.

У відношенні користування предметом застави можливо теж два варіанта. Користувачем заставного майна може бути або заставодавець, або заставодержатель, в залежності від того, у кого знаходиться заставне майно. Якщо заставне майно зупиняється у заставодавця, він вправі користуватися майном у відповідності з його призначенням, в тому числі здобувати від заставленого майна плоди та доходи. Можливе обмеження цього права, якщо майно знаходиться у твердому закладі.

Якщо майно передається заставоутримувачу, то його право користування цим майном є не загальним правилом, а виключенням. Заставоутримувач має право користуватися переданим йому предметом застави лише у випадках, передбачених договором. Крім того, на нього можливе покладення специфічного обов'язку - обов'язок здобувати від предмета застави плоди та доходи з метою погашення основного зобов'язання або в інтересах заставодавця.
  • oldrussian.ru/2008-wlis-prognozi-nana-avaliani-mitropoliti-abraami-garmelia-evgeni-baratasvili-vaxtang-guruli-teimuraz.html
  • oldrussian.ru/3responsabilisation-des-diffrents-acteurs-comit-des-droits-de-lenfant.html
  • oldrussian.ru/teacher-training-for-english-teachers-in-obregon-city-sonora-mexico.html
  • oldrussian.ru/overview-of-indias-services-economy.html
  • oldrussian.ru/section-101-short-title-4-60.html
  • oldrussian.ru/srbne-stolttya-rosjsko-poez-za-hrestomatyu-posbnikom-zarubzhna-lteratura-11-klas-chitati-s-123-126-128-130-135-141-143.html
  • oldrussian.ru/42fond-socialnogo-strahovaniya-rf-byudzhetnaya-sistema-rossijskoj-federacii-shpargalka.html
  • oldrussian.ru/forewords-the-following-table-lists-the-updating-history-of-the-operating-manual.html
  • oldrussian.ru/moshkov-maksim-chto-vi-vse-o-kopirajte-luchshe-bi-knizhku-pochitali-biblioteke-kopirajt-ne-vrag-chto-vi-vse-o-kopirajte-luchshe-bi-knizhku-pochitali.html
  • oldrussian.ru/37-zaderzhanie-podozrevaemogo-shpargalka-po-ugolovno-processualnomu-pravu-rossii.html
  • oldrussian.ru/patterns-relationships-and-algebra-community-day-charter-public-school-riverside.html
  • oldrussian.ru/arhvn-zbrannya-ukrani-stornka-217.html
  • oldrussian.ru/stattya-31-zeml-fermerskogo-gospodarstva-semchik-komentar-do-zku-2003.html
  • oldrussian.ru/182-stattya-32-naukovo-praktichnij-komentar-do-krimnalno-procesualnogo-kodeksu-ukrani-b-m-tertishnik.html
  • oldrussian.ru/32teora-y-metodologa-arte-ceramico-2-3-europeas-mediterrneas-espaa-portugal-italia-grecia.html
  • oldrussian.ru/tipov-testi-1-statistichne-sposterezhennya.html
  • oldrussian.ru/data-vvedeniya-20020101-metodichn-rekomendac-kiv-2004-ukladach.html
  • oldrussian.ru/entire-collection-of-artists-through-2011-last-name-first-9.html
  • oldrussian.ru/st-upravlnnya-yustic-v-mikolavskj-oblast-pravo-xxi-stolttya-stanovlennya-ta-perspektivi-rozvitku-zbrnik-naukovih-prac-mikolav-2006-stornka-12.html
  • oldrussian.ru/2-razrabotani-model-i-parametr-dlya-ocenki-sinergizma-dejstviya-kombinirovannih-faktorov.html