Оцінка відповідності їх санітарно-гігієнічним вимогам - Лекці тема: Управління охороною праці, інструктажі з питань охорони праці


Оцінка відповідності їх санітарно-гігієнічним вимогам

^ Людина під час праці витрачає енергію, яку накопичив її організм за рахунок харчування. Інтенсивність витрат енергії залежить від характеру та інтенсивності праці, а також від параметрів оточуючого середовища і, в першу чергу, від стану повітря в приміщенні. Стан повітря робочої зони в виробничому приміщенні називають мікрокліматом або метереологічними умовами.

^ Мікроклімат або метеорологічні умови виробничих приміщень визначаються за такими параметрами:

--- температурою повітря в приміщенні, С;

---відносною вологістю повітря, %;

---рухливістю повітря, м/с;

---тепловим випромінюванням, Вт/м3.

Всі ці параметри поодинці, а також у комплексі впливають на фізіологічну функцію організму - його терморегуляцію і визначають самопочуття. Температура людського тіла повинна залишатися постійною у межах Зб-37°С незалежно від умов праці.

^ Тому при зміні зовнішніх умов середовища терморегуляція в організмі людини відбувається за рахунок посилення або послаблення фізіологічних процесів, що обумовлюють теплоутворення в організмі, а також впливають на тепловіддачу тіла людини в оточуюче середовище. Тепло відводиться від тіла людини випромінюванням, конвекцією та випаровуванням вологи. При температурі повітря нижчої за температуру шкіри людини втрати тепла організмом відбуваються, переважно, за рахунок конвекційного і радіаційного переносу тепла. Якщо температура поверхні тіла дорівнює температурі оточуючого повітря або вища за неї, то тепловтрати тіла відбуваються лише за рахунок випаровування вологи.

^ Вологість повітря впливає на теплообмін, переважно, на віддачу тепла випаровуванням. Середній рівень відносної вологості 40-60% відповідає умовам метеорологічного комфорту при спокої, або при дуже легкій фізичній праці.

^ На конвективный теплоперенос впливає різниця між температурою шкіри людини і оточуючого людину повітря, а також стан шкіри та швидкість переміщення повітря вздовж поверхні шкіри, тобто рухливість повітря. З деякими припущеннями можна говорити, що радіаційний тепловий потік відводить тепло від тіла людини, якщо температура шкіри людини вища за температуру поверхонь обладнання і стін приміщення де працює людина, і нагріває тіло людини, якщо температура цих поверхонь вища за температуру шкіри людини.

Променева енергія не поглинається оточуючим повітрям, а перетворюється в теплову енергію в поверхневих шарах опроміненого тіла. Потік теплових випромінювань складається, головним чином, із інфрачервоних променів. Передача тепла тепловою радіацією (тепловипромінюванням) залежить від температури по-верхні та ступенем її чорноти: темні шорсткі поверхні випромінюють тепла більше ніж гладкі блискучі. Від температури повітря передача теплоти випромінюванням не залежить. Інтенсивність праці (важкість праці) обумовлюється теплотворенням в організмі людини.

Кількість тепла, що виробляє людський організм змінюється від 40-50 кДж/хв в стані покою до 3340 кДж/хв - при виконанні важкої роботи. Нормальне теплове самопочуття виникає при умові, що тепловиділення повністю сприймаються оточуючим середовищем, тобто має місце тепловий баланс.

^ Здатність організму людини змінювати температуру шкіри (під одягом її середня температура 30-34°С, а на окремих відкритих ділянках вона може знижуватись до 20°С і нижче), а також зволожуватися за рахунок дії потових залоз, забезпечує регулювання теплообміну між тілом людини і оточуючим середовищем. Ця здатність організму і є терморегуляцією. При температурі повітря більше 30°С порушується терморегуляція організму, що може привести до його перегріву. Підвищується температура тіла, наступає слабкість, головний біль, шум у голові. Як наслідок, може статися тепловий удар якщо роботи проводяться на дільниці, що опромінюється сонцем, або іншим джерелом тепла.

Робота при високій температурі повітря (- 31°С) при вологості 80-90% призводить до зниження працездатності на 60% після 5 годин безперервної праці. При низьких температурах повітря може статися місцеве, або загальне охолодження організму, що веде до захворювання. Переохолодження супровод-жується зниженням працездатності. Зниження відносної вологості до 25% і нижче погіршує захисні функції верхніх дихальних шляхів.

^ Впливає на людину також рухливість повітря. Людина відчуває дію повітря вже при швидкості руху 0,1 м/с. Переміщуючись вдовж шкіри людини, повітря здуває насичений водяною парою і перегрітий шар повітря, що обволікає людину, і тим самим сприяє покращенню самопочуття. При великих швидкостях повітря і низький його температурі зростають втрати тепла конвекцією, що веде до переохолодження організму людини. Погіршення метеорологічних умов виробничого середовища, параметри яких комплексно впливають на стан самопочуття людини, призводять до пропорційного зниження працездатності.

Гігієнічне нормування параметрів повітря робочої зони

Мікроклімат виробничих приміщень нормується в залежності від теплових характеристик виробничого приміщення, категорії робіт по важкості і періоду року. Основні нормативні документи, де наводяться норми мікроклімату, - це санітарні норми та стандарти безпеки праці.

Оптимальні мікрокліматичні умови - це такі параметри мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують нормальний тепловий стан організму без напруги і порушення механізмів терморегуляції.





Вони створюють відчуття теплового комфорту і забезпечують передумови для високого рівня працездатності. Нормуются в залежності від категорії робіт по важкості (табл. 10.1) та періоду року (табл. 10.2).


При нормуванні мікроклімату календарний рік поділяється на два періоди:

---холодний період - тоді, коли середньодобова температура на відкритому повітрі нижча за +10°С;

---теплий період - коли середньодобова температура зовні приміщення становить +10° С і вище.

Оптимальні норми мікроклімату застосовуються для приміщень, де праця людей не пов'язана з застосуванням обладнання, що потребує великих енергетичних витрат, або випромінюючих значні теплові потоки.

^ Оптимальні параметри мікроклімату повинні підтримуватися в приміщеннях, пов'язаних з виконанням нервово-емоційних робіт, що потребують підвищеної уваги (диспетчерські, приміщення де працюють з комп'ютерами, кабінети діагностики, пульти управління технологічними процесами, хімічні, лабораторія, бухгалтерії, конструкторські бюро та ін.)





Допустимі мікрокліматичні умови - це такі показники мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину можуть призвести до дискомфортного тешюпочуття, що обумовлюється напруженням механізмів терморегуляції, і не виходить за межі фізіологічних можливостей організму людини. При цьому може виникнути деяке зниження працездатності, але пошкодження або порушення здоров'я у людини це не викликає (табл. 10.2).

Допустимі норми мікроклімату застосовуються в приміщеннях, де теплові надлишки перевищують 23 Дж/(м3-с). Таких приміщень на підприємствах різних галузей промисловості України достатня кількість. Це виробничі цехи та дільниці, де встановлене технологічне обладнання, яке живиться тепловою або електричною енер-гією. При цьому випромінюється тепло в повітря приміщення, що створює несприятливі умови для людей. Як правило, в таких приміщеннях немає можливості встановити оптимальні параметри мікроклімату з технічних або економічних причин. В приміщеннях зі значними надлишками явного тепла (23 Дж/(м3-с) і більше), де на кожного працюючого припадає від 50 до 100 м2 площі підлоги дозволяється зниження температури повітря проти норми в зоні поза постійними робочими місцями до 12°С - для легких робіт, до 10°С - для робіт середньої важкості і до 8°С - для важких робіт. Якщо на кожного працюючого припадає більше 100 м2 площі підлоги, то нормативна температура, відносна вологість і швидкість руху повітря забезпечуються тільки на постійних робочих місцях.

^ Теплове опромінення працюючих, що виходить від нагрітого обладнання, освітлювальних приладів, інсоляції на постійних і непостійних робочих місцях не повинно перевищувати 35 Вт/м2 при опроміненні 50% і більше поверхні тіла, 70 Вт/м2 при опроміненні від 25 до 50% поверхні тіла і 100 Вт/м2 - при опроміненні до 25% поверхні тіла людини. Інтенсивність опромінювання робітників від відкритих джерел тепла (відкрите полум'я) не повинно перевищувати 140 Вт/м2 при опроміненні не більше 25% поверхні тіла. При цьому обов'язкове застосування засобів індивідуального захисту, в тому числі обличчя та очей.

^ Низькі температури при праці на відкритому повітрі взимку негативно впливають на стан людини. Граничні температури, нижче яких не можуть виконуватися роботи на відкритому повітрі, обумовлені можливостями механізму терморегуляції людини. Так при температурі повітря до мінус 25°С іде охолодження відкритих поверхонь тіла і зниження чутливості на дотик кінцівок людини.

^ Періодичний обігрів поновлює працездатність. При температурах від мінус 25 до мінус 30° С навіть періодичний обігрів не відновлює працездатність (дотикову чутливість кінцівок). Праця при таких низьких температурах протягом зміни призводить до різко вираженого переохолодження організму. Праця при температурах мінус 30-40°С і нижче при десятихвилинному обігріві через кожну годину призводить до стійкого зниження температури всього тіла і тактильної (дотикової) чутливості пальців рук і ніг, підвищенням артеріального тиску, почастішання пульсу.

^ ЛЕКЦІЯ 11. ТЕМА:Класифікація електроустановок. Схеми можливого включення людини в коло електричного струму: трифазні мережі з глухо заземленою нейтраллю джерела живлення, трифазні мережі з ізольованою від землі нейтраллю.

  1. Класифікація електроустановок


Електроустановки поділяються на:

  1. Електроустановки напругою більше 1000В з ефективно заземленою нейтраллю та струмами замикання на землю більше 500А

  2. Електроустановки напругою більше 1000В з ізольованою нейтраллю та з малими струмами замикання на землю які можуть бути заземлені через великий опір.

  3. Електроустановки напругою до 1000В з глухо заземленою нейтраллю джерела живлення–це в основному електроустановки, що живляться напругою 220-380В і живлять основну групу споживіачів: двигуни, освітлювальне навантаження, нагрівальні установки.

^ Електроустановки напругою до 1000В з ізольованою нейтраллю це установки напругою 127,220,380,660В які живляться від вторинних обмоток понижаючих трансформаторів.

  1. Схеми можливого включення людини в коло

електричного струму

Трифазна мережа, ізольована від землі

На рис. 18.2, відповідно наведена принципова схема трифазної мережі, ізольованої від землі. На схемі для наглядності опори ізоляції фаз відносно землі показані зосередженими. Мережа підключена до вторинної обмотки трансформатора живлення - Тр.

При доторканні людини до фазного проводу 1, виникає мережа струму замикання на землю. Основні елементи цієї мережі: "фазний провід 1" - "людина паралельно з опором ізоляції цього проводу відносно землі r1," - "земля" - "опори ізоляції проводів 2 і З відносно землі г2 і г3" - фазні проводи 2 і 3 . Як видно з рис. 18.2, до цієї мережі прикладена лінійна напруга (Uл=Uф√3), і замикається ця мережа через опори ізоляції фаз відносно землі - г2 і г3.





Оскільки опір людини (Rh) при аналізі небезпеки ураження електричним струмом приймається рівним 103 Ом, а опір ізоляції відповідно до ПУЭ має бути щонайменше105 Ом (1кОм на вольт напруги), то величина струму через людину в мережі замикання на землю, що розглядається, визначається практично опорами ізоляції г2 і г3 фаз відносно землі. При пошкодженні г2 і г3 величина струму в мережі замикання на землю, в тому числі і струму через людину, може зрости на 2 порядки, що значно збільшує небезпеку і ураження людини електричним струмом. Тому в мережах, ізольованих від землі, з метою попередження подібних ситуацій і відповідно до вимог електробезпеки, обов'язковим є постійний контроль опору ізоляції "на сигнал", а в умовах підвищеної небезпек електротравм - "на відключення".

Одним із можливих варіантів в ізольованій від землі мережі при доторканні людини до проводу 1 є пробій ізоляції цього проводу і вмикання його на землю (стрілка "33" пунктиром на рис. 18.2). У цьому випадку в мережі замикання на землю паралельно людині з'явиться додатковий струмопровід "33", а струм замикання на землю розподілиться між людиною і пробоєм на землю обернено пропорційно їх опорам. Тому доторкання людини до проводу з пошкодженою ізоляцією (з пробоєм на землю) є більш безпечнішим, ніж доторкання до цього проводу при відсутності його замикання на землю. На цьому принципі можлива реалізація методів захисту людини - при її доторканні до струмопровідних частин, останні автоматично засобами захисту замикаються на землю.


Чотирипровідна трифазна мережа з глухозаземленою нейтраллю


Принципова схема трифазної чотирипровідної мережі з глухо-заземленою нейтраллю наведена на рис. 18.3.





У такій мережі нейтраль трансформатора живлення заземлена че-рез r0« Rл, - опору людини. При доторканні людини, яка стоїть на землі, до фазного проводу 1 утворюється мережа струму: "провід 1" -"людина" - "земля" -г0- "фаза1". У цій мережі зазначені елементи з'єднані послідовно, а найбільший опір має елемент "людина" -103 Ом. Опір інших елементів проходженню струму знаходиться в межах 10 Ом. У порівнянні з мережею, ізольованою від землі, у даному випадку, в мережі струму через людину відсутній опір ізоляції, який, згідно з вимогами безпеки, становить щонайменше 105 Ом.

Тому величина струму через людину при її доторканні до неізольованих струмовідних частин (фазного проводу), які знаходяться під напругою, в мережах з глухозаземленою нейтраллю має бути на два порядки більшою, ніж в мережах, ізольованих від землі при нормальному стані ізоляції і близькою до величини струму через людину в мережі, ізольованій від землі, при наявності в ній фаз з пошкодженою ізоляцією, до яких не доторкається людина.

^ Таким чином, мережі з глухозаземленою нейтраллю при дотику людини до неізольованих струмовідних частин є більш небезпечними щодо тяжкості електротравм, ніж мережі, ізольовані від землі. Незважаючи на це, якраз мережі з глухозаземленою ней-траллю застосовуються на виробництві та в побуті. І тільки в гірничодобувній промисловості і на торфорозробках, відповідно до вимог електробезпеки, обов'язковим є застосування мереж, ізольованих від землі.

Такий підхід до вибору режиму нейтралі електричної мережі обумовлений, в основному, такими обставинами:

---в умовах виробничих підприємств, громадських установ, житлового сектору і т.ін. забезпечення необхідного опору ізоляції при застосуванні мереж, ізольованих від землі, пов'язано з певними технічними і економічними проблемами;

---в мережах з глухозаземленою нейтраллю можливо забезпечити більш ефективний захист при пошкодженні ізоляції і переході напруги на неструмовідні частини електроустановок, що більш детально буде розглянуто в 18.10.

Таким чином, згідно з зазначеним вище, до основних чинників, які впливають на тяжкість ураження електричним струмом (на Ih,) при попаданні людини під напругу, можна віднести:

---величину напруги мережі живлення, В;

-- величину напруги дотику ( Uдот> В), під яку потрапляє людина;

---конструктивні особливості мережі живлення — кількість фаз і режим нейтралі;

---величину опору і стан ізоляції — перш за все в мережах живлення, ізольованих від землі;

---протяжність і розгалуженість мережі живлення, які впливають на rіз і ємність відносно землі.

; Вплив перерахованих чинників і особливостей виробничого середовища експлуатації електроустановок на небезпеку електротравм враховується при розробці нормативних актів з питань електро-безпеки, технічних і організаційних заходів попередження електро-травм та електрозахисних засобів.

^ ЛЕКЦІЯ 12. ТЕМА:Порядок розслідування нещасних випадків та аварій.


1 Розслідування та облік нещасних випадків та аварій на виробництві

Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві організовує роботодавець відповідно до Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року №1094.

Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві.

До гострих професійних отруєнь належать випадки, що сталися після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу небезпечних факторів, шкідливих речовин.

^ Гострі професійні захворювання спричиняються дією хімічних речовин, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання, значним фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання тощо.

^ Визнаються пов'язаними з виробництвом, і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов'язків, у тому числі увідрядженнях, а також ті, які сталися під час:

--- перебування на робочому місці, на території підприємства або іншому місці роботи протягом робочого часу, починаючи з моменту приходу працівника на підприємство і до його виходу (який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку) або за дорученням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;

--- приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту одягу, виконання заходів особистої гігієни перед початком роботи і після її закінчення;

--- проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або на транспортному засобі іншого підприємства, яке надало його згідно з договором (заявкою), за наявності розпорядження роботодавця;

--- використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця відповідно до встановленого порядку;

--- проведення дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не входять до кола виробничого завдання чи прямих обов'язків працівника (надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можливих аварій або врятування людей та майна підприємства, інші дії за наявності розпорядження роботодавця тощо);

---ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;

--- надання підприємством шефської допомоги;

--- перебування на транспортному засобі або на його стоянці, території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов'язана з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків або з дією на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища;

---прямування працівника до (між) об'єкта (ми) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця;

---прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.

^ Нещасні випадки визнаються пов'язаними з виробництвом і складається акт за формою Н-1 також у випадках:

---природньої смерті працівника під час перебування на підземних роботах;

---нанесення тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство працівника під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків незалежно від порушення кримінальної справи;

---які сталися з працівниками на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудо вого розпорядку, а також під час перебування працівників на тери-
торії підприємства у зв'язку з проведенням роботодавцем наради, отриманням заробітної плати, обов'язковим проходженням медич ного огляду тощо, а також у випадках, передбачених колективним договором (угодою).

За висновками роботи комісії з розслідування не визнаються пов'язаними з виробництвом, і не складається акт за формою Н-1 про ті нещасні випадки, що сталися з працівниками:

---під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використовувався в інтересах цього підприємства;

---за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;

---під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, а також устаткування, механізмів, інструментів підприємства без дозволу роботодавця, крім випадків, що сталися внаслідок несправності цього устаткування, механізмів, інструментів;

---внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт,зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничих процесах або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від роботи згідно установленого порядку;

--- під час скоєння ними злочинів або інших правопорушень, що ці дії підтверджені рішенням суду;

---у разі природньої смерті або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури.



2. Розслідування та порядок обліку нещасних випадків невиробничого характеру

Під нещасними випадками невиробничого характеру слід розуміти: не пов'язані з виконанням трудових обов'язків травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо (далі - несчасні випадки), які призвели до ушкодження здоров'я потерпілих.

^ Розслідуванню підлягають нещасні випадки, що сталися під час:

---прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації;

---переміщення будь-якими видами транспорту ( повітряним, залізничним, морським та ін.);

---виконання громадських обовязків ( рятування людей, захист власності);

---участі в громадських акціях ( мітинг, демонстрація, агітація);

---участі в культурно-масових заходах, спортивних змаганнях;

---використання газу у побуті;

---користування або контакту із зброєю;

---виконання робіт у домашньому господарстві;

---використання побутової техніки;

---стихіного лиха;

Факт ушкодження здоровя внаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад. Документом, який підтверджує ушкодження здоровя особи, є листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу.

^ Нещасні випадки розслідуються незалежно від того, чи був потерпілий у стані алкогольного або наркотичного спяніння.

Розслідування нещасних випадків проводиться з метою визначення їх обставин та причин.

^ Нещасні випадки, які сталися з працюючими особами, розслідуються комісією, утвореною організацією, де працює потерпілий.

Розслідування нещасних випадків із смертельними наслідками проводиться органами внутрішніх справ або прокуратури.

За результатами розслідування складається акт за формою НТ, а також розробляються заходи щодо запобігання подібним випадкам.

Облік нещасних випадків та аналіз причин їх виникнення проводять районні держадміністрації на підставі звітів про нещасні випадки.

Узагальнений звіт про нещасні випадки районні держадміністрації надсилають до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопальської міських держадміністрацій, які подають звіт до Держнаглядохоронпраці.

  • oldrussian.ru/galuz-znan-transport-transportna-nfrastruktura-napryam-pdgotovki-070106-avtomoblnij-transport-profesjne-spryamuvannya-avtomoblnij-transport.html
  • oldrussian.ru/glava-25-kodeks-ukrani-pro-admnstrativn-pravoporushennya.html
  • oldrussian.ru/cb-5032-80s-country-2-welcome-to-the-future-brad-paisley.html
  • oldrussian.ru/1-voltage-module-preface.html
  • oldrussian.ru/libya-intervention-good-oil-shocks-military-intervention-cp.html
  • oldrussian.ru/inmates-reactions-to-telepsychiatry-consultations-legal-implications-forensic-evidence-in-criminal-trials-i.html
  • oldrussian.ru/66byudzhetnie-polnomochiya-kontrolno-schetnoj-palati-shpargalka-po-municipalnomu-pravu.html
  • oldrussian.ru/verhovno-radi-ukrani-na-pravah-rukopisu-muzika-andrj-gorovich.html
  • oldrussian.ru/-rozdl-dvadcyat-vosmij-vtecha-princa-dzhoan-k-roln.html
  • oldrussian.ru/author-index-000-generalities.html
  • oldrussian.ru/44sistemnaya-sklerodermiya-obshaya-i-klinicheskaya-immunologiya.html
  • oldrussian.ru/this-should-provide-a-clear-and-brief-statement-of-why-the-job-exists-and-what-it-should-accomplish.html
  • oldrussian.ru/vvedenie-lechenie-stressov-i-nervnih-zabolevanij.html
  • oldrussian.ru/suchasn-poglyadi-na-patogenez-sepsisu-osoblivost-klnki-perebgu-dagnostiki-diferencjno-dagnostiki-lokalnih-ta-generalzovanih-form-gnjno-nfekc-suchasn-pdhodi-do-lkuvannya-stornka-2.html
  • oldrussian.ru/glava-5-zelenaya-apteka-vse-ob-obichnoj-kartoshke.html
  • oldrussian.ru/19-mark-attilij-regul-istoriya-drevnego-rima-v-biografiyah.html
  • oldrussian.ru/chast-ii-windows-kompyuter-na-fleshke-kompyuter-na-fleshke-rabotayushie-windows-linux-ofis-i-150-samih-poleznih-programm-u-vas-v-karmane.html
  • oldrussian.ru/fig-78-evolyuciya-dolgovremennoj-fortifikacii.html
  • oldrussian.ru/bonneville-power-administration.html
  • oldrussian.ru/glava-6-figurnie-personazhnie-karti-taro-prosto-i-ponyatno.html