ІНТЕРЕНЕТ ЯК НОВИЙ ЕТАП РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ - 66-та науково-технічна конференція професорсько-викладацького...



^ ІНТЕРЕНЕТ ЯК НОВИЙ ЕТАП РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


Після появи комп’ютерів в житті кожної людини світовий прогрес зробив неймовірний стрибок. І саме завдяки комп’ютерним технологіям людство отримало надзвичайну технологію – Інтернет. За останні десять років Інтернет перетворився на глобальний торговий майданчик і інформаційну мережу. З кожним наступним роком кількість нових користувачів невпинно збільшується, станом на 2011 рік їх більше 2-х мільярдів. Чим більше людей в мережі Інтернет – тим більша його цінність.

Інтернет надає великі можливості для подальшого розвитку он-лайн технологій введення бізнесу. Це неймовірний шанс для ведення підприємницької діяльності тому, що глобалізація, яка зараз панує в світі ,неминуче задає темп всім учасникам підприємницької діяльності. Підприємства, які використовують мережу Інтернет ,розпочинають новий етап розвитку, тобто отримують значні переваги . Інтернет надає шанси для великих та малих підприємств, однакові шанси для бідних та багатих. Зміг би звичайний студент за кілька років побудувати компанію, яка коштує 60 млрд. доларів? Звичайно, ні. Засновник Facebook Марк Цукенберг зміг.

Зараз неможливо уявити сучасне підприємство без свого сайту. Це новий інструмент комунікації, який дозволяє потенційним покупцям або клієнтам дізнатися не тільки про саму компанію, але й про її історію, товар, імідж, тощо. В розвинених країнах великі компанії використовують сайти для продажу своїх товарів. Для прикладу ,транснаціональна корпорація “GE” (General Electric) на своєму сайті “Polymerland” продала пластмас на 2,5 млрд. дол. за 2001 рік [1, 357]. Якщо звернути увагу на кількість безготівкових грошей в світі, що становить 97% від всієї грошової маси світу, то є припущення експертів, що до 2020 року така розвинена країна як США позбудеться готівки, тобто перейде на електронні гроші [3].

Он-лайн торгівля вже нікого не здивує, Інтернет магазинів стає дедалі більше. Якщо в традиційній торговій точці коло потенційних продавців обмежене, то в мережі Інтернет всі користувачі – потенційні споживачі, головне – довести до них інформацію про свою продукцію або послугу. Впровадження ефективних технології комунікації створює потребу в маркетингових, рекламних і ПР- агентствах, які безпосередньо працюють в Інтернеті.

Ще одною прибутковою діяльністю в Інтернеті є продаж інформації. Інформація як товар представляє собою: програмне забезпечення, аудіо -, відеопродукцію, електронні книги, ігри та інше. Такого роду продаж стає революційним. В нашій країні ще не звикли купувати ліцензійні продукти. А в США продаж музичної продукції через ITunes вдихнув нове життя в загниваючий Шоу бізнес.

Також можемо виявити тенденцію функціонування он-лайн більшості банків і страхових компаній . Тепер не потрібно стояти в черзі, всі операції можна здійснити на сайті або по телефону. Значно комфортніше стало покупцям, підприємцю ж не потрібно платити за оренду приміщень.

Загалом Інтернет дозволяє підприємству за мінімальні кошти створити сайт, бути он-лайн 24 години на добу, спрощує доступ до покупців та дозволяє вийти на глобальний рівень ринку. Таким чином ці переваги дозволять не тільки збільшити продаж й підвищити імідж, але й конкурувати на міжнародному рівні


Список літератури:

  1. Уэлч Д. “Джек. Мои годы в GE”. Изд-во – М: Манн, Иванов и Фербер, 2011 – 512с.

  2. Успенский И.В. “Интернет-маркетинг”. Учебник.- СПб.: Изд-во СПГУЭиФ, 2003. – 197 с.

  3. http://quote.rbc.ru/news/macro/2011/08/24/33394532.html

Селевко Є.О., Шкільов О.В.

Національний університет біоресурсів і природокористування України


^ ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЖИТТЯ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ В РЕГІОНІ


Анотація. Подано якісну характеристику сільського населення Полтавщини, розглянуто проблеми з якими воно стикається і надано пропозиції для їх вирішення.


Найбільш суттєвим фактором формування чисельності сільського населення є соціально-економічні умови. Оскільки основною економічною базою господарського розвитку сільської місцевості є сільськогосподарське виробництво, то в залежності від специфіки цього виробництва в певних природних і соціально-економічних умовах здійснювалося відтворення загальної чисельності населення і особливо його працездатної частини, а також розміщення по території певних населених пунктів.

Сільське населення являє собою сукупність людей, яка проживає в сільській місцевості. З точки зору природного відтворення визначають демографічну ситуацію, тобто конкретний у певних географічних умовах стан населення країни в цілому, у тому числі району, області, зумовлений соціально-економічними умовами даного місця і часу [1, с. 10].

Сільське населення має такий склад і основні категорії: діти віком до 12 років; чоловіки (16-60 років) і жінки (16-55 років) працездатного віку; населення з обмеженою працездатністю, яке бере участь у виробництві (підлітки віком 12-16 років, пенсіонери, які ще можуть працювати, безробітні та тимчасово не працюючі), а також пенсіонери та інваліди [2, с. 29].

Сільська місцевість у сучасній Україні є потенційно депресивною, що проявляється у прогресивному скороченні сільського населення, зростанні частки населення похилого віку. Зменшення чисельності сільського населення було зумовлено перш за все міграцією його за межі Полтавської області. Значний вплив мала також внутрішня міграція сільських жителів у міста та селища регіону. Також додався ще один чинник – зменшення сільського населення за рахунок природного скорочення (перевищення кількості померлих над кількістю народжених).

Чисельність населення регіону зазнала значних змін. Аналіз показує, що у 2002 році воно становило 677,0 тис. чол., а станом на 1 січня 2011 року сільське населення Полтавщини – 579,5 тис. чоловік або 39,0 % до загальної кількості [3].

Таблиця 1 – Динаміка чисельності населення по Україні та Полтавській області

Показники

Україна

Полтавська область

роки

2007

2008

2009

2010

2011

2007

2008

2009

2010

2011

Наявне населення, тис. осіб

46600

46200

46143

45962

45778

1540,5

1524,9

1511,4

1499,6

1487,8

Постійне населення всього, тис. осіб

46465,7

46192,3

45963,4

45782,6

45598,2

1532,7

1517,1

1503,6

1491,7

1479,9

Сільське населення всього, тис. осіб

14943,9

14779,2

14556,5

14438,1

14336,9

618,2

608,3

595,3

587,1

579,5

Частка сільського населення, %

32,2

32,0

31,5

31,4

31,3

40,3

40,1

39,4

39,2

39,0

Негативні зміни у зайнятості сільського населення призводять до соціальної напруженості і до руйнування трудового потенціалу села. Внаслідок цього, зменшилась загальна кількість сільського і, відповідно, працездатного населення. Виходячи із соціально-економічної ситуації, що у Полтавській області породжена спадом виробництва і відсутністю робочих місць, значна частина працездатного населення не має можливості працевлаштуватись і щороку цей показник зростає..

На нашу думку, основними завданнями поліпшення рівня життя на селі на Полтавщині мають бути:

Всі ці заходи в сукупності сприятимуть покращенню демографічної ситуації, забезпеченню повної зайнятості, ефективному використанню трудових ресурсів, збільшенню матеріального добробуту селян.


Список літератури:

  1. Населення і трудові ресурси села: Навч. посіб. / За ред. П.Т. Саблука, М.К. Орлатого. – К.: Інститут аграрної економіки УААН, 2002. – 277 С.

  2. Соціально-економічний розвиток села: організаційно-економічні засади / За ред. В.К. Терещенка. – К.: Четверта хвиля, 2004. – 424 С.

  3. Головне управління статистики у Полтавській області [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:/ /poltavastat.pi.net.ua/



Селезньова А.О., Потапова-Сінько Н.Ю.

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова


^ БЮДЖЕТУВАННЯ ЯК СКЛАДОВА КОНЦЕПЦІЇ ПРОЦЕСНО-ОРІЄНТОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ ЗВ’ЯЗКУ


Анотація. Розглядається бюджетування як складова концепції процесно-орієнтованого управління діяльністю підприємств зв’язку.


Аналіз основ формування ринкового середовища та рівня конкуренції на ринку послуг зв’язку України показав, що в даний час підприємства зв’язку працюють в умовах конкурентного ринку із стабільним рівнем конкуренції. Виявлено, що організаційні структури, методи і інструментарій планування і контролю в підприємствах і в управлінні галузі зв’язки в Україні, які були створені на початку сторіччя, коли ринок послуг зв’язку був практично державною монопольною освітою, неадекватні сучасному рівню розвитку конкурентних відносин, новим можливостям засобів зв’язку і тенденціям розвитку економіки і тому неефективні.

Крім того, діючі в даний час методи, інструменти і технології роблять процеси планування і контролю надзвичайно трудомісткими і, отже, витратними. Планово-економічні служби готують величезну кількість документів, більшість з яких в умовах конкурентного ринку, коли управління повинне бути адекватним реальній ситуації, що швидко змінюється, на ринку, швидко старіють або вже просто не потрібні. Процес планування затягнутий за часом, що робить його непридатним для ухвалення оперативних управлінських рішень. Планування, за традицією, починається від виробництва, а не від збуту продукції. При цьому центральним видам діяльності, від яких залежить створення вартості і прогрес всього підприємства, може приділятися недостатня увага. Діюча в підприємствах зв’язку система планування, управління і контролю безперервно збільшує витрати, але не може сприяти збільшенню вартості, хоча створення нової вартості є головною умовою успіху в конкурентній боротьбі і головним завданням сучасного менеджменту.

В той же час у розпорядженні сучасних підприємств вже є нові і новітні технології і інструменти планування, управління і контролю діяльності підприємств. Як показує досвід їх застосування в розвинених державах, вони можуть сприяти не лише не лише поліпшенню показників роботи деяких відділів і служб, але і створенню нової вартості для всього підприємства. Ці інструменти різняться по потужності, масштабом використання, вартості та ін. Завдання вибору технології, яка найбільш оптимальна для даного підприємства, є достатньо складним. Галузева економічна наука ще не розробила методичних рекомендацій, які підприємства зв’язку можуть використовувати при рішенні цієї задачі.

Одним з видів управління, використання якого можливо в сучасних умовах підприємствами зв’язку є процесно-орієнтоване управління та його складова – бюджетування. Процесно-орієнтоване управління припускає відмова від традиційної ієрархічної функціональної організації економічної діяльності, від методів адміністративного управління працівниками. Дослідження, проведені М. Хаммером і Д. Чампі, В.К. Чаадаєвим [1, 2] і іншими, показали, що є позитивний досвід застосування даного виду управління американськими і російськими телекомунікаційними компаніями. Наприклад, в компанії Bell Atlantic (США) після впровадження даного управління час надання послуг клієнтам скоротився з 30 днів до, практично, нульового рівня, істотно знизилися витрати.

Досвід останніх десятиліть переконливо довів, що основою успіху підприємства на конкурентному ринку є його орієнтація на наступні три складові: потреби і вимоги споживача; конкуренцію; безперервні зміни.

Орієнтацію на ці складові може ефективно реалізувати тільки підприємство з гнучкою моделлю організації і управління. Зусилля багатьох підприємств із старою вертикальною ієрархічною бюрократичною системою управління добитися швидкої реакції підприємства на зміни у вказаних трьох сферах не приносили успіху. Причина цього полягає не тільки і не стільки в неадекватності традиційної моделі управління, скільки в неадекватності традиційних методів, традиційного підходу до управління і самого управлінського мислення. Крім того, переважаючим, навіть в підприємствах з модернізованою структурою, є функціональний підхід до організації управління і виробництва і функціональний спосіб мислення.

При функціональному підході кожен співробітник підприємства має певні функціональні обов’язки, визначувані його посадовою інструкцією, і працює на тій ділянці, яка їм освоєна найдобріше. Замовлення, наприклад, клієнтів підприємства зв’язку, виконуються декількома співробітниками, при цьому, як правило, жоден з них не відповідає за кінцевий результат. Функціональний підхід регламентує певні методи діяльності працівників підприємства (наприклад, при виконанні замовлень клієнтів), які добре відпрацьовані в більшості підприємств, але в сучасних умовах мають надзвичайно низьку ефективність [2].

В класичному процесі виконання замовлень відсутні які-небудь елементи сервісу: із-за складності процесів і участі різних відділів неможливо враховувати особливі побажання клієнтів, відповідати на запити і вирішувати проблеми клієнта.

Поліпшення окремих ланок процесу не вирішує загальної проблеми – навпаки, це кращий спосіб гарантувати погану ефективність і надалі. Орієнтація на окремі завдання застаріла в світі сучасних клієнтів, конкуренції і змін.

Вирішення проблеми полягає в орієнтації організації і управління економічною діяльністю не на виконувані функції, а на ключові процеси.

Процесно-орієнтоване управління економічною діяльністю припускає відмову від традиційної ієрархічної функціональної організації економічної діяльності, від методів централізованого управління і перехід на певному рівні управління на процесну орієнтацію діяльності з посиленням самостійності і відповідальності команд, що виконують роботи процесів, і з децентралізацією управління, зростає роль інтелекту працівників і творчої діяльності.

Процесно-орієнтоване управління підприємством характеризується:

Процесно-орієнтоване управління економічною діяльністю може бути використане підприємствами зв’язку України як один з ефективних інструментів управління в сучасних умовах.


Список літератури:

  1. Хаммер М., Чампи Д. Реинжиниринг корпорации: манифест революции в бизнесе. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2006. – 287 с.

  2. Чаадаев В.К. Шеметова И.В., Шибаева И.В. Информационные системы компаний связи. Создание и внедрение. – М.: Эко-Трендз, 2004. – 256 с.

  3. Чаадаев В.К. Бизнес-процессы в компаниях связи.– М.: Эко-Трендз, 2004. – 176 с.



Сергейцев І.В., Уварова Т.В.

Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля


^ ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ВНУТРІШНЬОГО PR ЯК ЕФЕКТИВНИЙ МЕТОД УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ


Анотація. Розглядаеться специіфка використання внурішньго PR у рамках загальної системи управління персоналом на підприємстві, та інструменти налагодження та підтримки внутрішніх зв’язків у компанії.


В умовах сучасного господарювання ефективне управління персоналу має велике значення у створенні іміджу підприємства.

При використанні внутрішнього PR у управлінні персоналом, працівники розглядаються як цільова аудиторія, яка має потребу у інформації не менш ніж клієнти, партнери, та будь який інший вид контактної аудиторії.

Внутрішній PR сфері може бути спрямований на роботу с майбутніми спеціалістами який може проводитися у вигляді взаємодії з випускниками профільних факультетів (проведення семінарів, конференцій, конкурсів студентських робіт, спеціалізованих курсів). Ця взаємодія повинна бути погоджена с загальною системою управління персоналом на підприємстві, та як результат мати джерело притоку мотивованого та лояльного до підприємства персоналу, який буде здатен підтримувати високий імідж підприємства.

Щодо використання методів внутрішнього PR у системі управління персоналом, то цей процес спрямований на налагодження ефективних внутрішніх комунікацій та створення корпоративної культури.

Найбільш дієвиї інструменти налагодження та підтримки зв'язків в всередині компанії зображені на рис.1.



Рисунок 1 – Основні інструменти налагодження та підтримки зв’зяків в середині компанії.


Інформаційні інструменти, або корпоративні ЗМІ – це газети, журнали,стенди, бюлетені, сайти, корпоративна соціальна мережа. Аналітичними інструментами можуть бути, наприклад, використання методу фокус-групи, анкетування та різноманітні засоби зворотнього зв'язоку. Організаційними інструментами налагодження та підтримки зв’зяків можуть бути збори, свята, змагання, тренінги, семінари, тощо. Ефективними є також комунікаційні інструменти, наприклад, виступи керівництва, спеціалістів.

Будь-які дії компанії з організації заходу, спрямовані на розвиток співробітників (навчання, відпочинок, свята), впливають на корпоративну культуру організації.

Робота у внутрішньокорпоративному PR може будуватися за декількома напрямками:

Таким чином, грамотний, добре розвинутий внутрішній PR, будучи невід'ємною частиною HR-служби, є ефективним способом формування і використання трудового потенціалу персоналу через організацію якісного обміну інформацією та встановлення оперативного зворотного зв'язку між керівництвом та персоналом, довірчих відносин та зміцнення командного духу працівників, вдосконалення їх комунікативних навичов, підвищення продуктивності ділової та міжособистісної взаємодії персоналу.


Список літератури:

  1. Рутицкая В. Корпоративная культура и внутренний PR/ Рутицкая В. [Електронный ресурс]. – Режим доступа: http://hrliga.com

  2. Ценности внутреннего PR/Анна Несмеева [Електронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.connect.ru/article.asp?id=5184

  3. PR в IT: сравниваем возможности / Масленников Р. [Електронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.adbusiness.ru



Скопенко Н.С.

Національний університет харчових технологій


^ ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАНННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНТЕГРОВАНИХ СТРУКТУР В АПК


Анотація. Розглядається доцільність формування та розвитку інтегрованих об’єднань в агропромисловому комплексі країни. Визначені основні мотиви, переваги та перешкоди на шляху формування інтегрованих структур в АПК.


В сучасних умовах господарювання, що характеризуються нестабільністю та невизначеністю економічного середовища, зростанням конкуренції, негативними наслідками кризи, важливе значення для економіки України має розробка та використання сучасних підходів до функціонування та сталого розвитку підприємств й галузей.

Перехід до ринкових умов господарювання спричинив розрив встановлених виробничих зв'язків між галузями та окремими підприємствами. Саме тому, актуальною проблемою сьогодення є пошук ефективних заходів стабілізації та стійкого розвитку економіки країни, підвищення ефективності й конкурентоспроможності галузей промисловості та АПК для забезпечення економічної й продовольчої безпеки країни.

Агропромисловий сектор займає одне з провідних місць у структурі української економіки, визначає обсяги пропозиції та вартість задоволення споживчих потреб населення, формує валютні надходження від експортних поставок, визначає стан та тенденції регіонального розвитку.

На нашу думку, найважливішою умовою активізації діяльності підприємств АПК є розвиток міжгосподарських зв’язків та поглиблення інтеграційних процесів, що об’єднують сільськогосподарське виробництво з харчовою промисловістю та іншими галузями агропромислового сектору з метою формування цілісної господарської системи, найбільш адаптованої до умов ринку. Активізація інтеграційних процесів сприяє налагодженню взаємовигідних відносин товаровиробників сировини з переробними підприємствами, обслуговуючими галузями, торгівельними та іншими структурами. Теоретичною основою розвитку агропромислової інтеграції є об’єктивна закономірність синтезу промислового та сільськогосподарського виробництва, необхідність якої зумовлена розвитком продуктивних сил, прискоренням науково-технічного прогресу, розширенням і зміцненням взаємозв’язків сільського господарства з іншими сферами економіки [1-4].

Сутність агропромислової інтеграції полягає в формуванні сукупності різноманітних економічних, виробничих і соціальних взаємозв’язків, що об’єднують зусилля окремих розрізнених та самостійно функціонуючих підприємств та організацій аграрного, промислового, інфраструктурного сектора економіки, які спрямовані на створення єдиної цілісної виробничої, економічної та управлінської системи з метою забезпечення раціонального використання природного, трудового, виробничого, інвестиційного потенціалів певної території та підвищення конкурентоспроможності продукції.

Необхідність забезпечення сталого розвитку АПК, створення умов для нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції з метою повноцінного забезпечення населення продовольством, а промисловості – сільськогосподарською сировиною, забезпечення ефективного функціонування переробних підприємств викликає необхідність створення комплексно інтегрованих об’єднань, що зумовлено наступними об’єктивними причинами в агропромисловому секторі України на сучасному етапі розвитку економіки: багатогалузевим характером виробництва в структурах системи; відсутністю у окремого підприємства можливостей створення конкурентоздатного виробництва, що забезпечує впровадження інтенсивних технологій щодо виробництва певних видів продукції; необхідністю поєднання усіх стадій технологічного процесу, що дає змогу комплексно використовувати сировину та матеріали; кооперування взаємопов'язаних спеціалізованих виробництв, що дає можливість виготовляти кінцевий продукт високої якості у необхідній кількості за конкурентоспроможною ціною; нерозвиненість системи закупівель, зберігання, первинної та глибокої переробки, реалізації сільськогосподарської продукції; недосконалість економічних взаємин між виробниками та переробниками сировини, постачальниками засобів виробництва та каналами розподілу продукції, що призводить до збільшення кількості посередницьких структур та їх частки у розподілі доходів; диспаритетом цін (внутрішні закупівельні ціни на сільськогосподарську сировину тваринництва не покривають витрати та не стимулюють підвищення обсягів виробництва продукції; високі ціни на паливно-мастильні матеріали, сільськогосподарську техніку, добрива тощо); низькою якістю сільськогосподарської сировини; незначними розмірами фермерських та приватних господарств, низьким рівнем їх прибутковості; значною часткою (більше 50 %) господарств населення у виробництві продукції сільського господарства тощо [1-4].

Інтегровані об’єднання створюються для успішного вирішення підприємствами завдань, пов’язаних із розширенням їх можливостей щодо виробничого та соціального розвитку, підвищення ефективності використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів через організацію спільної діяльності, акумуляцію знань та інформації, розподіл праці, спеціалізацію та кооперацію.

Отже, інтеграція як форма об'єднання ставить на меті: розширення масштабів комерційної діяльності та створення необхідних масштабів виробництва для максимізації віддачі від інвестицій; можливість концентрації капіталів, більш вільне їх переливання та на цій основі оптимізація інвестиційного процесу та нарощування інвестиційних ресурсів для високоефективних виробництв; зниження витрат на всіх стадіях виробничого процесу, зокрема, за рахунок підвищення завантаження устаткування, централізації маркетингу, реклами, каналів розподілу, здійснення сумісних закупівель; зниження податкових платежів та нейтралізація антимонопольного законодавства; зведення до мінімуму ризиків, пов'язаних зі взаємодією між різними партнерами усередині галузі, і зокрема зі стабільністю поставок; підвищення економічної стабільності учасників у зв'язку зі створенням можливостей для надання допомоги збитковим підприємствам, які є незамінними в технологічному ланцюгу виготовлення кінцевої продукції; поліпшення контролю якості продукції та створення єдиного механізму управління якістю; оптимізації та стабілізації асортименту кінцевої продукції; подолання вузької спеціалізації підприємств; поліпшення використання кадрового потенціалу галузі та налагодження підготовки необхідних фахівців; підвищення якості управління окремими підприємствами внаслідок виникнення взаємного контролю партнерів за інтегрованою структурою та зростаючих можливостей розповсюдження кращого управлінського досвіду тощо [2; 3].

В той же час, необхідно зазначати об’єктивні та суб’єктивні соціально-економічними та організаційно-технологічні фактори, що впливають на інвестиційну привабливість агропромислового комплексу та інтенсивність інтеграційних процесів.

До факторів позитивного впливу, що прискорюють агропромислову інтеграцію та обґрунтовують доцільність створення та розвитку агропромислових формувань, варто віднести: сприятливі природно-кліматичні умови та геостратегічне положення України; наявність родючих чорноземів, чималі площі сільськогосподарських угідь (у тому числі необроблюваних); дешева, в порівнянні з європейськими країнами, ставка оренди землі; недорога робоча сила, велика кількість сільського населення; гарантоване зростання попиту на продукцію сільського господарства та продукти харчування (зростання споживання на внутрішньому та світовому ринках); оптимальна логістика для збуту (виходи до портів, наявність розвиненої системи перевалки зерна); можливість вирощувати та виробляти органічну продукцію; потенціал у сфері виробництва біопалива; членство України в СОТ.

Серед факторів негативного впливу необхідно відзначити: політичну нестабільність; економічну непередбачуваність, особливо у сфері фіскального законодавства; ризики державного регулювання; ризик монополізації ринку державою; невизначений рівень державної підтримки, відсутність пільг; рівень корупції в регіонах, бюрократизм дозвільної системи; високі бар'єри входу в деякі сфери агропромислового бізнесу; високу конкуренцію на міжнародних ринках; заборгованість держави з повернення ПДВ.

Крім того, на шляху створення, розвитку та функціонування інтегрованих об`єднань виникає ряд проблем та перешкод: недосконалість та неоднозначність нормативно-правової бази, відсутність напрацьованої практики в галузі інтеграції, бюрократичні бар`єри, складність та тривалість узгодження у міністерствах та відомствах, антимонопольні обмеження з концентрації капіталу, конфлікт інтересів потенційних учасників об`єднання, дефіцит кваліфікованих консультантів з питань інтеграції, недостатня кількість у керівництва підприємств специфічних знань та досвіду в галузі інтеграції, труднощі з отриманням необхідної інформації від учасників об`єднання з метою складання довгострокової програми діяльності, прояви інформаційної асиметрії між учасниками об`єднань тощо.

Незважаючи на той факт, що формування інтегрованих компаній ускладнюється рядом обставин організаційного, правового, кон'юнктурного та концептуального характеру, актуальним практичним завданням є перетворення інтегрованих структур на потужний чинник економічного підйому.

Як свідчить дослідження, інтеграційним процесам в агропромисловому секторі країни в сучасних умовах притаманний багатоплановий характер, розвиток яких здійснюється від простих до складніших інтегрованих систем, від функціонування виробничих структур за участю кількох підприємств сільськогосподарського й промислового виробництв, територіально близько розташованих, до регіональних та транснаціональних формувань.

Необхідно зазначити, що сталий розвиток підприємств та галузей АПК в сучасних умовах господарювання неможливий без відновлення зв’язків з наукою, активізації інноваційно-інвестиційної діяльності та спрощення дифузій техніко-технологічних нововведень. Саме тому, найбільш конкурентоздатними, більш адаптивними до змін зовнішнього середовища є багатоцільові інтегровані об'єднання, які дозволяють максимально реалізувати потенціал усіх складових інтегрованої системи, мають забезпечити повноту циклу “наука – інноваційні розробки – інвестиції – виробництво сировини – переробка сировини – виготовлення кінцевого продукту – реалізація – споживання”, сприяти виходу агропромислового виробництва на якісно новий етап розвитку.

Таким чином, розвиток інтеграції сприяє стабілізації економіки її учасників, збільшенню оборотності обігових коштів, розширенню фінансування інвестиційних проектів, динамічному розвитку виробництва та переробки сільськогосподарської сировини, підвищенню конкурентоздатності продовольчої продукції, дозволяє суб’єктам господарювання удосконалити організацію виробництва, оптимально використовувати матеріальні, трудові та інші ресурси й мати додаткову перевагу від спільно здійснюваних операцій на різних стадіях процесу відтворення, дає можливість вітчизняним товаровиробникам гідно конкурувати на міжнародному ринку тощо.


Список літератури:

  1. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (випуск 4) / За ред. П. Т. Саблука та ін. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – 601 с.

  2. Білоусова С.В. Теоретико-методологічні основи розвитку інтеграційних процесів в аграрній сфері України: [монографія] / Світлана Валентинівна Білоусова. – Херсон, 2009. – 289 с.

  3. Клебанова Т.С. Моделі функціонування та розвитку підприємств агропромислового комплексу: Монографія / Т.С. Клебанова, І.В. Ніколаев, С.О. Хайлук – Х. : ФОП Лібуркіна Л.М.; ВД “ІНЖЕК” , 2010. – 232 с.

  4. Рыночная интеграция в агропродовольственном секторе: тенденции, проблемы, государственное регулирование [Текст] / Ответ. ред. А.В. Петриков. – М. : ВИАПИ им. А.А. Никонова: “Энциклопедия российских деревень”, 2010. – 497 с.

^ Спільна Н.П.

Одеська національна академія звязку ім. О.С. Попова

Костолонова Л.В.

Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

  • oldrussian.ru/and-died-december-21-1834-in-lawrence-county-illinois-he-married-elizabeth-wilson-abt-1775-daughter-of-george-wilson-and-elizabeth-mccreary-she-was-born.html
  • oldrussian.ru/india-in-the-modern-eravalue-10-history.html
  • oldrussian.ru/passage-113-1317-passage-37-3763-100.html
  • oldrussian.ru/the-word-christ-means-messiah-or-anointed-one-nebuchadnezzars-dream-chart.html
  • oldrussian.ru/narisi-ukransko-populyarno-kulturi-k-uckd-1998-760-s-stornka-15.html
  • oldrussian.ru/glava-xix-legenda-o-svyatom-mladence-torkvemada-i-ispanskaya-inkviziciya.html
  • oldrussian.ru/25tit-maharadzh-prostranstvo-soznaniya-opit-praktiki.html
  • oldrussian.ru/glava-ii-poleznie-svojstva-oblepihi-celitelnaya-oblepiha.html
  • oldrussian.ru/httpgroups-google-comgroupdigitalsource.html
  • oldrussian.ru/issueconcept-276-june-17-2002-planguage-concept-glossary.html
  • oldrussian.ru/ap-computer-science-adult-high-school-alternative-education-programs-and-post-secondary-programs.html
  • oldrussian.ru/pitannya-do-zalku-metodichn-rekomendac-sluhacham-kursv-pdvishennya-kvalfkac-vchitelv-bolog-zmst.html
  • oldrussian.ru/navchalno-metodichnij-kompleks-disciplni-mzhnarodn-rozrahunki-valyutn-operac-dlya-studentv-vkursu.html
  • oldrussian.ru/calibrated-diversity-tree-topology-and-the-mother-of-mass-extinctions-the-lesson-of-temnospondyls.html
  • oldrussian.ru/sozdanie-uslovij-dlya-tvorcheskogo-samovirazheniya-rebenka-viyavleniya-ego-vnutrennih-vozmozhnostej-razvitie-tvorcheskih-sposobnostej-rebenka-na-zanyatiyah-izobrazitelnoj-deyatelnostyu.html
  • oldrussian.ru/8-trabajos-dedicados-al-estudio-del-cemento-y-del-proceso-de-su-fabricacin-28.html
  • oldrussian.ru/exploring-social-psychology-izuchaem-socialnuyu-psihologiyu-socialnaya-psihologiya-intensivnij-kurs.html
  • oldrussian.ru/6bibliography-applications-of-gis-and-operations-research-logistics-planning-methods-for-arkansas-rural-transportation.html
  • oldrussian.ru/multimedia-description-schemes-report-1opening.html
  • oldrussian.ru/a-three-year-comparative-study-of-behavioral-and-criminal-justice-outcomes-for-mentally-ill-offenders-seen-in-a-mental-health-court.html