Лекція на тему “Судові та інші правоохоронні органи” як навчальна дисципліна, предмет та система. Основні поняття курсу “Судові та правоохоронні органи” - Сторінка 3



Значення конституційних засад судочинства.

  1. Засади визначають нормотворчу діяльність у сфері судочинства та здійснення правосуддя.

  2. Засади визначають основні методи та форми діяльності суду.



^ 2. ПРИНЦИП ЗАКОННОСТІ.

Принцип законності віднесений Конституцією України до одного з основних принципів здійснення правосуддя в Україні ( ст. 129 ). Вимога точного і неухильного дотримання закону вважається одним з найбільш важливих і універсальних правових принципів, що мають істотне значення для всіх галузей права і діяльності всіх правоохоронних органів зокрема.

Під законністю прийнято розуміти точне і неухильне дотримання і виконання положень Конституції України, законів і відповідних їм інших правових актів усіма державними і недержавними установами та організаціями, посадовими особами, громадянами. Принцип законності прямо витікає і з конституційних положень, згідно яких органи законодавчої, виконавчої і судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України ( ст. 6 Конституції ).

^ ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОСУДДЯ ВИКЛЮЧНО СУДАМИ.

Суд є єдиним державним органом, який здійснює від її імені правосуддя.

Ніякий інший орган держави, крім суду, не вправі взяти на себе функцію здійснення правосуддя і не вправі постановити іменем України вирок, рішення у кримінальній, цивільній, господарській, адміністративній справі. Функції суду не можуть бути делеговані іншому органу або посадовій особі.

^ ГАРАНТУВАННЯ ВСІМ СУБ’ЄКТАМ ПРАВОВІДНОСИН ПРАВА НА СУДОВИЙ ЗАХИСТ.

Конституція України закріплює, що права і свободи людини і

громадянина захищаються судом, незалежним і неупередженим, утвореним відповідно до закону.

Право на судовий захист гарантується як кожному громадянину і юридичній особі України так і іноземцям, особам без громадянства та іноземним юридичним особам. При зверненні до суду вони користуються всіма правами, передбаченими процесуальним законодавством.

Отже, кожний вправі звертатися до суду і будь - які угоди про відмову у зверненні за захистом до суду є недійсними.

^ РІВНІСТЬ ВСІХ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРЦЕСУ ПЕРД ЗАКОНОМ І СУДОМ.

Дана конституційна засада судочинства діє в усіх провадженнях у справах – цивільних, господарських, кримінальних і забезпечує здійснення правосуддя нам засадах рівності громадян перед законом і судом. Отже, ніхто з учасників судового процесу не має ніяких переваг і не піддається ніяким обмеженням незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного, та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Рівність перед законом – це однакове застосування положень закріплених у законодавстві до всіх громадян.

Поняття рівності перед судом не відрізняється істотно від рівності перед законом. Рівність учасників процесу перед судом означає, що всі цивільні, господарські, кримінальні, адміністративні справи вирішуються судами, які входять до судової системи судів загальної юрисдикції. У цих судах застосовуються однакові правила судочинства. Вона означає наділення всіх громадян, що знаходяться у правовідносинах із судом у тому чи іншому статусі, рівними процесуальними правами та обов’язками.


^ ЗМАГАЛЬНІСТЬ СТОРІН ТА СВОБОДА У НАДАННІ НИМИ СУДУ СВОЇХ ДОКАЗІВ І ДОВЕДЕННІ ПЕРЕД СУДОМ ЇХ ПЕРЕКОНЛИВОСТІ, ПРИНЦИП ДИСПОЗИТИВНОСТІ.

Принцип змагальності являє собою змагальну форму появу активності та ініціативи сторін, які беруть участь у справі.

Змагальність як принцип правосуддя означає таку побудову процесу , процедури його здійснення, яка забезпечує судовому розгляді рівні можливості особам, які беруть в ньому участь у поданні доказів, у вільному викладенні своїх доводів, у даванні своїх тлумачень фактів, подій, доказів. Лише за допомогою засади змагальності суд всебічно, повно і об’єктивно досліджує всі обставини справи, а отже з’ясування істини в ході судового розгляду.

Невід’ємною умовою змагальності є рівноправність сторін обвинувачення і захисту в судовому розгляді.

^ ЗАБЕЗПЕЧЕНЯ ОБВИНУВАЧЕНОМУ ПРАВА НА ЗАХИСТ.

Ст. 59 Конституції України закріпила право кожної особи на правову допомогу, у випадку розгляду її справи у суді. Справа у суді розглядається відносно певного кола осіб, які визнаються учасниками судового процесу. У кримінальному процесі, до кола осіб, які мають право на правову допомогу належать підсудний, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач.

У цивільному процесі правова допомога може надаватися позивачу, відповідачу, третім особам, а їх представники належать до осіб, які беруть участь у справі.

Хоча слід підкреслити, що правова допомога підозрюваному і обвинуваченому надається ще на стадії досудового провадження у справі.

Правова допомога при вирішенні справ у суді – це надання правових ( юридичних ) послуг особами, які мають спеціальні юридичні знання.

Відповідно до ч.2 ст. 44 КПК України правову допомогу як захисники підсудного при розгляді кримінальної справи в суді крім адвокатів можуть надавати й інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Захисник може бути запрошений до участі у кримінальній справі підсудним, його законним представником, родичами або іншими особами за їх дорученням або на їх прохання.

Якщо захисник не запрошений вказаними особами, захисник для захисту підсудного запрошується судом у таких випадках:

Участь захисника у справі є обов’язковою у випадках:

До захисту підсудного у судовому розгляді кримінальної справи можуть бути допущені близькі родичі підсудного, його опікуни або піклувальники.

^ ГЛАСНІСТЬ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ .

Принцип гласності перш за все, відповідно до ст. 9 Закону про судоустрій забезпечує кожному вільний, без жодних обмежень право на отримання в суді усної або письмової інформації щодо результатів розгляду його судової справи. Ця вимога закріплюється процесуальними нормами і реалізується таким чином: правом особи бути присутньою при розгляді її справи у суді; при проголошенні судового рішення у її справі; отримати копії судового рішення тощо.

Розгляд справ відбувається відкрито при розгляді справ у всіх судових інстанціях, а також при розгляді всіх категорій справ: кримінальних, цивільних, господарських.

Відкритий розгляд справи означає, що кожний громадянин, якому виповнилося 16 років, вправі бути присутнім в залі судового засідання і може робити письмові нотатки. Відкритий судовий розгляд є засобом громадського контролю за діяльністю суду, забезпечує виховний вплив судового процесу.

У випадках передбачених процесуальним законодавством, справа може слухатися у закритому судовому засіданні. Зокрема, закритий судовий розгляд є обов’язковим, коли це необхідно в інтересах охорони державної таємниці.


^ ПРАВО НА АПЕЛЯЦІЙНЕ ТА КАСАЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ СУДУ.

Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Встановлення такої важливої засади судочинства має на меті забезпечення виправлення вищестоящим судом помилок і порушень вимог закону, допущених при розгляді справи судом І інстанції, гарантування прав і охоронюваних законом інтересів учасників судового процесу, утвердження законності і справедливості у кримінальному, господарському, цивільному судочинстві. Подання апеляційної чи касаційної скарги залежить від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі.

^ ОБОВЯЗКОВІСТЬ РІШЕНЬ СУДУ.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма державними органами влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об’єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов’язковість урахування судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.

Обов’язковість судового рішення, постановленого іменем держави, підкреслює авторитет судової влади.

Обов’язків характер рішень суду, що набрали законної сили, надає їм властивості закону в справі, в якій вони постановлені.

.

^ ДЕРЖАВНА ( НАЦІОНАЛЬНА ) МОВА СУДОЧИНСТВА.

Цей міжгалузевий принцип судочинства закріплений у ст. 10 Закону про судоустрій. Судочинство в Україні провадиться державною мовою.

Застосування інших мов у судочинстві здійснюється у випадках і порядку, визначених законом. Як виняток у відповідності із Законом про мови в Україні, судочинство може провадитись мовою більшості населення місцевості, на яку поширюється юрисдикція суду.

Особи, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право користуватися рідною мовою, тобто робити заяви, давати пояснення і показання, заявляти клопотання, знайомитись з матеріалами справи, виступати в суді та користуватися послугами перекладача у судовому процесі.

Право давати показання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, мають також свідки. Експерт також вправі складати висновок рідною мовою або мовою, якою він володіє.

Обов’язок залучити до участі перекладача покладається на суд, який розглядає справу. Порушення судом вимог щодо необхідності залучення до справи перекладача є істотним порушенням норм процесуального закону, а отже є підставою для скасування рішення суду вищестоящою інстанцією як незаконного.


^ ВСЕБІЧНЕ, ПОВНЕ І ОБ’ЄКТИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОБСТАВИН СПРАВИ.

Всебічність, повнота і об’єктивність дослідження обставин справи є гарантією законності й обґрунтованості прийнятих судом рішень.

Всебічність передбачає з’ясування всіх обставин, що складають предмет доказування, та інших істотних для справи обставин, тобто перевірку всіх можливих версій і вичерпне з’ясування всіх фактичних даних, що мають значення для правильного розгляду і вирішення справи.

Повнота дослідження означає достатність доказів, тобто таку їх сукупність, що дозволяє зробити достовірний висновок про обставини, що мають значення для справи. Якщо всебічність характеризує широту дослідження, то повнота – його глибину, межі дослідження.

Об’єктивність дослідження означає безсторонній, неупереджений підхід до збирання й оцінки доказів, виявлення і дослідження яких як викриває так і виправдовує підсудного, так і неухильне дотримання встановленого законом порядку провадження в справі і прийняття процесуальних рішень.


^ ОДНООСОБОВИЙ ТА КОЛЕГІАЛЬНИЙ РОЗГЛЯД СПРАВ У СУДІ.

Справи у судах І інстанції розглядаються суддею одноособово, колегією суддів або суддею і народними засідателями, а у випадках передбачених законом, - також судом присяжних.

Народні засідателі та присяжні – це громадяни України, які відповідно до ст. 127 Конституції України беруть участь у здійсненні правосуддя і вирішують у складі суду справи разом із професійними суддями.

Питання відносно справ, до розгляду яких залучаються присяжні, має бути вирішено у процесуальному законодавстві, шляхом внесення до нього відповідних змін і доповнень у зв’язку із запровадженням цього інституту Законом про судоустрій.


^ БЕЗПОСЕРЕДНІСТЬ ТА УСНІСТЬ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ.

Принцип безпосередності судового розгляду стосується двох процесуальних моментів: складу суду та дослідження доказів. Почнемо з останнього. В основу судового рішення можуть бути покладені докази досліджені на під стадії судового слідства. Суд встановлює обставини, якими обґрунтовує рішення на підставі показань свідка, який був допитаний у суді, на підставі письмових доказів, які оголошені в судовому засіданні, оглянутих у судовому засіданні речових доказів, заслуханого в судовому засіданні висновку експерта, тощо.

Окрім того, КПК закріплює , що кожна справа повинна бути розглянута в одному і тому ж складі суддів. Коли хто-небудь із складу суддів вибуває, він повинен бути замінений іншим суддею, і розгляд справи починається з початку.

У справі, для розгляду якої необхідний значний час, може бути викликаний запасний народний засідатель. Запасний народний засідатель перебуває у залі судового засідання з початку розгляду справи і в разі вибуття народного засідателя із складу суду заміняє його.

Коли при цьому запасний народний засідатель не вимагає відновлення судових дій з початку, розгляд справи продовжується.


Лекція ^ ПРАВОВИЙ СТАТУС СУДДІВ УКРАЇНИ.

  1. Суддя – основний носій судової влади.

  2. Гарантії незалежності суддів.

  3. Матеріальне та соціальне забезпечення суддів.

  4. Кваліфікаційні комісії суддів, їх система і завдання. Кваліфікаційна атестація та кваліфікаційні класи суддів.

  5. Дисциплінарна відповідальність суддів.

І^ . Правовий статус суддів - це сукупність їх прав та обов’язків, закріплених та гарантованих законом. Правосуддя в Україні здійснюють професійні судді, а в окремих випадках передбачених законом присяжні та народні засідателі. Однак розгляд справ в апеляційному та касаційному порядку здійснюють лише професійні судді, які є носіями судової влади в Україні.

. Єдність статусу суддів забезпечується: єдиними в цілому вимогами до кандидатів на посаду судді; порядком наділення суддів повноваженнями; сукупністю прав та обов’язків суддів; незалежністю суддів і недопущення втручання у їх діяльність; незмінюваністю суддів та їх недоторканністю; засобами правового, соціального, матеріального забезпечення суддів; недопущенням зайняття інших оплачуваних посад, за винятком випадків, передбачених законом. Однак законом допускається відмінність в обсягу повноважень суддів залежно від віднесення суду до конкретної судової ланки чи до певної судової інстанції, а також від місця конкретного суду в судовій системі України ( наприклад судді Конституційного Суду України, судді Верховного Суду України та судді вищих спеціалізованих судів).

Судді мають для здійснення правосуддя повноваження, передбачені законами України, наприклад вчиняють процесуальні дії з метою ефективного та швидкого розгляду справ тощо.

Окрім цього у своїй професійній діяльності судді зобов’язані:

  1. при здійсненні правосуддя дотримуватись Конституції і Законів України, забезпечувати повний, всебічний і об’єктивний розгляд судових справ з дотриманням установлених законом термінів;

  2. дотримуватись політичного нейтралітету, не займати інші оплачувані посади, а також додержуватись службової дисципліни і розпорядку роботи суду;

  3. Не розголошувати дані, що становлять державну, військову, службову, комерційну і банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян й інші відомості, про які вони довідалися при розгляді справи в судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було прийняте рішення про закрите судове засідання; у Кодексі професійної етики судді ( затверджено V з’їздом суддів України 24.10. 2002р.) зазначається, що суддя не може робити публічні заяви, коментувати в засобах масової інформації справи, які перебувають у провадженні суду, та піддавати сумніву судові рішення, що набрали законної сили.

  4. Не допускати вчинків і будь – яких дій, що ганять звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості і незалежності. Суддя не вправі використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи інтересах інших осіб, суддя повинен підтримувати свою професійну компетентність на належному рівні; при здійсненні правосуддя суддя повинен виявляти тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.

Згідно ст. 127 Конституції України на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України не молодший 25 років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менше 3 років, проживає в Україні не менше 10 років і володіє державною мовою.


ІІ. Незалежність суддів і підкорення їх тільки закону є найважливішою засадою правосуддя і передумовою їх об’єктивності і неупередженості.

Гарантії незалежності і самостійності суддів забезпечуються:

- порядком здійснення судочинства, встановленим процесуальним законом, таємницею постановлення судового рішення;

При здійсненні правосуддя суддя не залежить від органів законодавчої та виконавчої влади, посадових осіб, органів місцевого самоврядування, політичних партій, громадських організацій; від думки і позиції сторін у цивільних і господарських справах, висновків органів дізнання і досудового слідства та прокурора у кримінальних справах, а також від вищестоящих судів.

Незалежність суддів гарантується і в самому суді при розгляді конкретних справ. Не процесуальний вплив на думку судді з боку інших судів та керівників суду є неприпустимим.

Особливий порядок призначення і обрання суддів полягає у тому, що перше призначення на посаду професійного судді суду загальної юрисдикції строком на п’ять років здійснює Президент України на підставі поданням Вищої Ради юстиції. Інші судді судів загальної юрисдикції обираються Верховною Радою України Закон чітко визначив підстави припинення повноважень судді, а звільнення судді з посади можливе лише тим органом, який його призначив, отже:

  1. закінчення строку, на який його обрано;

  2. досягнення суддею 65- річного віку;

  3. неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

  4. порушення суддею вимог щодо несумісності;

  5. порушення суддею присяги;

  6. набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

  7. припинення його громадянства;

  8. визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

  9. подання суддею заяви про відставку або звільнення його за власним бажанням;

  10. у разі смерті судді.

Наступною гарантією є те, що судді наділені недоторканістю, а саме:

  1. суддя не може без згоди ВРУ бути затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом

  2. суддя не може бути притягнутий до відповідальності і покараний за прийняття судового рішення або інші дії пов’язані із здійсненням правосуддя.

  3. суддя не може бути затриманий за підозрою у вчиненні злочину, підданий приводу чи примусово доставлений у будь-який орган у порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення.

  4. гарантії недоторканності поширюються на його житло, службове приміщення, особистий чи службовий транспорт, телефонні розмови, кореспонденцію, речі і документи.

Незмінюваність судді означає, що він перебуває на посаді і здійснює свої повноваження по розгляду і вирішення справ до виповнення 65 років ( якщо обраний безстроково) або протягом 5 років (якщо призначений вперше) Для дострокового звільнення є передбачені законом підстави.

Суддя не може бути переведений на іншу роботу або в інший суд без його згоди, а звільнення судді з адміністративної посади не припиняє його повноважень судді.

Таємниця постановлення судового рішення як гарантія незалежності суддів полягає у тому, що ст. 322 КПК – вирок постановляється в окремому приміщенні – нарадій кімнаті. Під час наради і постановлення вироку в нарадій кімнаті можуть бути лише судді, які входять до складу суду в даній справі. Присутність у нарадій кімнаті запасних суддів або секретаря не допускається. З настанням нічного часу суд вправі перервати нараду для відпочинку.

Судді не мають права розголошувати міркування, що висловлювались у нарадій кімнаті. ЦПК містить відповідну норму у ст. 210.

Втручання у здійснення правосуддя і вплив на суддю у будь-якій формі забороняється і тягне за собою відповідальність. Зокрема згідно з КК України втручання у діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення є злочином проти правосуддя ( ст. 376 ).


ЛекціяВища рада юстиції. Органи суддівського самоврядування. Державна судова адміністрація. ( 4 год. )

  1. Порядок формування, завдання та повноваження Вищої ради юстиції.

  2. Порядок вирішення Вищою радою юстиції питання про внесення подання про призначення суддів на посади або звільнення з посад.

  3. Підстави і порядок здійснення Вищою радою юстиції дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів.

  4. Поняття суддівського самоврядування, його завдання та організаційні форми.

  5. Збори суддів судів загальної юрисдикції. Порядок їх скликання та повноваження.

  6. Конференції суддів місцевих загальних та апеляційних загальних судів. Конференція суддів військових судів та конференції суддів спеціалізованих судів.

Порядок їх скликання, проведення та повноваження.

  1. З’їзд суддів України – найвищий орган суддівського самоврядування та Рада суддів України.

  2. Державна судова адміністрація, її система, порядок утворення та повноваження.

  3. Голова Державної судової адміністрації, його повноваження. Вимоги до кандидата на цю посаду.

  4. Територіальні управління державної судової адміністрації та їх повноваження.



І. Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, завданнями якого є:

  1. формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі;

  2. прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

До складу Вищої ради юстиції входить двадцять членів, по три з яких призначає Верховна Рада України, Президент України, з’їзд судів України, з’їзд адвокатів України, з’їзд представників юридичних навчальних закладів та наукових установ; два члени призначаються всеукраїнською конференцією працівників прокуратури.

До складу Вищої ради юстиції за посадою входять Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

Строк повноважень членів Вищої ради юстиції становить шість років.

На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, не молодший тридцяти п’яти років і не старший 65 років, який проживає в Україні не менше як десять останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту, та стаж роботи в галузі права не менше 10 років.

Члени Вищої ради юстиції призначаються Верховною Радою України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів.

Пропозиції щодо кандидатур на посади членів Вищої ради юстиції вносяться депутатськими групами та фракціями.

Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування одержав більшість голосів від конституційного складу Верховної Ради України.

Президент України видає указ про призначення членів Вищої ради юстиції.

Кандидати на посаду членів Вищої ради юстиції визначаються з’їздом суддів України, з’їздом адвокатів України, з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ з а пропозицією делегатів цих з’їздів відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з’їзду і включаються в бюлетень для прийняття рішення відповідним з’їздом шляхом таємного голосування.

Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів від числа обраних делегатів відповідно з’їзду суддів України, з’їзду адвокатів України , з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. У разі якщо голосування проводиться по кандидатурах, кількість яких перевищує квоту для призначення на посади членів Вищої ради юстиції, призначеними вважаються кандидати, які набрали більшість голосів щодо інших кандидатів.

За результатами голосування головуючим та секретарем відповідного з’їзду підписуються рішення про призначення членів Вищої ради юстиції.

Аналогічним є порядок обрання членів Вищої ради юстиції всеукраїнською конференцією працівників прокуратури.

З’їзди суддів, адвокатів, представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, всеукраїнська конференція працівників прокуратури з метою призначення членів Вищої ради юстиції проводяться не пізніше ніж за один місяць до закінчення повноважень відповідних членів Вищої ради юстиції.

Підстави припинення повноважень члена Вищої ради юстиції:

    1. закінчення строку, на який його призначено;

    2. набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;

    3. втрати ним громадянства України;

    4. визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

    5. визнання його недієздатним або обмежено дієздатним, наявності не знятої або непогашеної судимості;

    6. подання ним заяви про припинення повноважень за власним бажанням

    7. неможливості виконувати свої обов’язки за станом здоров’я при наявності медичного висновку, підтвердженого судом;

    8. порушення присяги або споєння аморального вчинку

    9. звільнення з посади, із зайняттям якої він входить до складу Вищої ради юстиції;

    10. його смерті.

Повноваження вищої ради юстиції:

  1. вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади вперше або звільнення їх з посад;

  2. розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

  3. здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів Верховного Суду України і вищих спеціалізованих судів;

  4. розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Для здійснення цих повноважень Вища рада юстиції вправі приймати такі акти6

  1. подання про призначення суддів;

  2. подання про звільнення суддів з посади;

  3. рішення про порушення вимог щодо несумісності;

  4. рішення про дисциплінарну відповідальність;

  5. рішення по скарзі на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності;

  6. рішення про увільнення члена Вищої ради юстиції у випадках передбачених законом.

Окрім того вища рада юстиції приймає ряд процедурних актів, пов’язаних із процедурними стадіями здійснення своїх повноважень.

Організація роботи Вищої ради юстиції по вирішенню питань, віднесених до її відання відбувається у формі засідань Вищої Ради юстиції.


ІІ. Вища рада юстиції за рекомендацією кваліфікаційної комісії суддів вносить подання про призначення громадянина України на посаду судді вперше.

Кандидатура на посаду судді розглядається персонально після доповіді члена Вищої ради юстиції, який діє за дорученням відповідної секції, де попередньо вивчаються матеріали щодо кандидата на посаду судді.

Рішення щодо кандидата на посаду судді приймається на засіданні Вищої ради юстиції відкритим голосуванням. Пропозиція щодо внесення подання Президентові України про призначення суддею вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради юстиції.

Вища рада юстиції приймає подання про звільнення суддів з посади. До Вищої ради юстиції з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади може звернутися відповідна кваліфікаційна комісія суддів, а також член Вищої ради юстиції. В свою чергу Вища рада юстиції вносить подання про звільнення судді з посади до того органу, який обрав або призначив суддю.

ІІІ. Вища рада юстиції може притягнути до дисциплінарної відповідальності Голову, заступників Голови та суддів Верховного Суду України, Голову та заступників голови та суддів вищих спеціалізованих судів у випадку порушення суддею присяги та з підстав передбачених Законом України “ Про статус суддів”

Дисциплінарні стягнення, які вправі накладати Вища рада юстиції:

Підстави для відкриття дисциплінарного провадження є подання члена Вищої ради юстиції за результатами перевірки повідомлень.

Стадії дисциплінарного провадження :

  1. перевірка даних про дисциплінарний проступок;

  2. відкриття дисциплінарного провадження;

  3. розгляд дисциплінарної справи;

  4. прийняття рішення.

За наслідками перевірки складається висновок з викладенням фактів і обставин, виявлених під час перевірки, і пропозицій.

Дисциплінарне стягнення застосовується Вищою радою юстиції до судді не пізніше шести місяців з після виявлення проступку, не враховуючи часу тимчасової непрацездатності судді або перебування судді у відпустці, але не пізніше року з дня вчинення проступку.

Якщо суддю протягом року з дня накладення на нього дисциплінарного стягнення не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення. Дисциплінарне стягнення, накладене на суддю, може бути достроково зняте Вищою радою юстиції за заявою судді, на якого воно накладалося, але не раніше шести місяців з дня накладення стягнення.

Вища рада юстиції розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів місцевих, апеляційних та відповідних спеціалізованих судів не пізніше одного місяця з дня їх надходження, а в разі додаткової перевірки обставин та матеріалів справи – не пізніше трьох місяців з дня надходження скарги.

Порядок розгляду таких скарг, передбачений ст. 46 Закону України “ Про Вищу раду юстиції “

  • oldrussian.ru/overview-curriculum-access-for-students-with-low-incidence-disabilities-the-promise-of-universal-design-for-learning.html
  • oldrussian.ru/text-books-curriculum-format-for-post-graduate-degree-program-three-year-course.html
  • oldrussian.ru/glava-23-viznannya-subkta-pdprimnictva-bankrutom-gospodarskogo-kodeksu-ukrani.html
  • oldrussian.ru/449-pravo-osb-pohilogo-vku-na-socalnij-zahist-st-23-ctanovlennya-rozvitok-v-ukran.html
  • oldrussian.ru/4-attention-to-diversity-1-theoretical-justification-for-the-project.html
  • oldrussian.ru/dodatok-1-osnovn-zahodi-shodo-rozkrittya-bblotechnih-fondv-plan-roboti-donecko-oblasno-unversalno-naukovo.html
  • oldrussian.ru/storya-krayu-v-menah-redakcya-zalisha-za-soboyu-pravo-skorochuvati-redauvati-nadslan-materali-ne-porushuyuchi.html
  • oldrussian.ru/case-study-example-introduction-provide-this-once-at-the-beginning-of-your-study.html
  • oldrussian.ru/note-staging-of-exhibits-must-be-finished-by-11-00am-to-allow-judging-to-commence-promptly.html
  • oldrussian.ru/name-of-the-courses-43.html
  • oldrussian.ru/v-pevnih-oblastyah-vzhit-zahodi-dlya-provedennya-dnya-vropi-promzhnij-zvt-za-pdsumkami-montoringu-kvu-shodo-dotrimannya.html
  • oldrussian.ru/anatolj-ribakov-keruvannya-kolonalnim-prostorom-kniga-bude-korisnoyu-usm-hto-ckavitsya-lteraturoznavstvom.html
  • oldrussian.ru/course-inputs-ordinance-master-of-commerce.html
  • oldrussian.ru/pro-poryadok-organzovanogo-zaknchennya.html
  • oldrussian.ru/4gipnticheskij-trans-lekarstvo-ili-yad-vse-o-gipnoze.html
  • oldrussian.ru/foreword-by-robert-graves-2.html
  • oldrussian.ru/b-general-information-on-the-institut-universitaire-de-technologie-iut.html
  • oldrussian.ru/bucchi-valentino-1916-1976-and-are-priced-at-24-95-each-to-order-items-from-this-list-please-email-or.html
  • oldrussian.ru/metodichn-rekomendac-do-pdgotovki-referatv-z-pravovih-discipln-dlya-studentv-denno-formi-navchannya.html
  • oldrussian.ru/chamaecyparis-nootkatensis-9.html