Лекція 2 (тези)



5-й (весневий) триместр

2003-2004 навч. рік

Лекція 2 (тези)

Лекція 2 (тези)

МОДЕЛЬ СУКУПНИХ ВИДАТКІВ – 1

Припущення:

  1. Економіка закрита. Тобто експорту-імпорту немає.

  2. Держави немає. Відсутні податки і державні видатки.

  3. Припускаємо, що заощадження роблять лише домогосподарства.

  4. Припускаємо також, що амортизація=0 і чисті іноземні факторні доходи = 0.


Отже, як наслідок умов 1-4, маємо чисту приватну економіку, в якій діють лише домогосподарства і підприємства. Оскільки податки =0, амортизація =0, чистий експорт =0  ВВП=ЧВП=НД=ВД.


Взаємозалежність: “дохід-споживання” і “дохід-заощадження”


Використовуваний дохід (disposable income, DI) складається з особистих витрат на споживання (personal consumption expenditures1, C) та особистих заощаджень (personal saving, S):
DI = C + S
До заощаджень автоматично відноситься та частка використовуваного доходу, яка не йде на споживання.

Споживання в Україні – близько 80% ВД (дані за 2000-2001 рр.).

В США – близько 95%. (дані за 1999-2001 рр.)


Шкала споживання і шкала заощадження

(дані гіпотетичні)

(млрд.гр.)2

DI

C

S

120

125

-5

130

130

0

140

135

5

150

140

10

160

145

15

170

150

20


^ Пороговий дохід (breakeven income) – це така величина використовуваного доходу, коли він повністю іде на споживання. Величини ВД, що менші за пороговий дохід, потребують від’ємних заощаджень (dissaving). Величини ВД, що перевищують пороговий дохід, дозволяють частку ВД заощаджувати.


^ Середня схильність до споживання показує, яка частка ВД буде споживатись при тому чи іншому значенні ВД (DI):

APC = C / DI

АРС – середня схильність до споживання (average propensity to consume)

C – витрати на споживання (consumption expenditures)

DI – використовуваний дохід (disposable income)


С
ередня схильність до заощадження показує, яка частка ВД буде заощаджуватись при тому чи іншому значенні ВД:

APS = S / DI

APS – середня схильність до заощадження (average propensity to save)

S – величина заощадження (saving)

Отже:  APC + APS = 1


^ Гранична схильність до споживання показує, наскільки змінюється величина споживання у зв’язку із зміною величини доходу:

MPC = ΔC / ΔDI

MPC – гранична схильність до споживання (marginal propensity to consume)

ΔC – зміна величини споживання (change in consumption expenditures)

ΔDI – зміна використовуваного доходу (change in disposable income)


^ Гранична схильність до заощадження показує, наскільки змінюється величина заощадження у зв’язку із зміною величини доходу:

MPS = ΔS / ΔDI

MPS – гранична схильність до заощадження (marginal propensity to save)

ΔS – зміна величини заощадження (change in saving)

Отже:  МPC + МPS = 1


Середня і гранична схильність до споживання і заощадження

(млрд.гр.)

DI

C

S

APC

APS

MPC

MPC

120

122

-2

1.02

-0.02







130

130

0

1.00

0.00

0.80

0.20

140

138

2

0.99

0.01

0.80

0.20

150

146

4

0.97

0.03

0.80

0.20

160

154

6

0.96

0.04

0.80

0.20

170

162

8

0.95

0.05

0.80

0.20


Знання МРС дозволяє нам побачити, яка буде реакція споживачів на зміну в доходах на певну суму, тобто наскільки зміниться загальне споживання (а значить і наскільки зміняться сукупні видатки) при зміні в доходах споживачів.


Детермінанти (фактори) споживання і заощадження, не пов’язані з доходом (non-income determinants of consumption and saving)


Величину споживання і, відповідно, заощадження визначає рівень використовуваного доходу. При цьому, в залежності від величини доходу, відбувається переміщення з однієї точки до іншої вздовж кривих споживання та, відповідно, заощадження.


Але є низка детермінантів (“недоходних”), які впливають на величини споживання та заощадження при будь-якій величині ВД. При цьому відбувається зміщення кривих споживання і заощадження вгору або донизу.


  1. Багатство (wealth)

  2. Рівень цін (price level)

  3. Очікування споживачів (expectations)

  4. Рівень заборгованості споживачів (consumer indebtedness)

  5. Рівень оподаткування (taxation)




  1. Багатство. – Чим більше багатство нагромаджено споживачами, тим більша частка використовуваного доходу іде на споживання і, відповідно, менша на заощадження. До багатства входять як реальні активи (real assets), або фізичні об’єкти і предмети як то будинок, власний літак, меблі тощо; так і фінансові активи (financial assets), як то готівка, гроші на банківських рахунках, акції, облігації тощо. З накопиченням багатства крива споживання піднімається вгору, а крива заощадження спускається донизу.

  2. ^ Рівень цін. – Якщо загальний рівень цін змінюється, то це впливає на реальну вартість фінансових активів: при зростанні цін зменшується реальна вартість фінансових активів, що спонукає людей витрачати менше із поточного доходу. І – навпаки.

  3. ^ Очікування споживачів. Якщо очікуються стабільність та зростання економіки, то споживачі можуть заощаджувати більше грошей, ніж якщо очікується подальше зростання темпів інфляції.

  4. ^ Рівень заборгованості споживачів. При наявності заборгованості споживач меньше витрачає на споживання, а більше заощаджує грошей, щоб своєчасно повернути борги. …Крива споживання зміщується вгору при зниженні заборгованості і вниз при зростанні заборгованості. Все навпаки із кривою заощадження.

  5. ^ Рівень оподаткування. Чим більший рівень оподаткування, тим меншим буде використовуваний дохід. А значить – тим меншими будуть як рівні споживання, так і рівні заощадження. …Криві споживання і заощадження зміщуються в одному напрямку в залежності від змін в рівнях оподаткування.


^ ВАЖЛИВИЙ МОМЕНТ: Усі детермінанти діють одночасно. Тому й зберігається відносна стабільність рівнів споживання і заощадження. Але тільки відносна!


ІНВЕСТИЦІЇ

Основними детермінантами рівня витрат, що пов’язані з інвестиціями, є такі:

  1. очікувана норма чистого прибутку, r3 (expected rate of net profit);

  2. реальна процентна ставка, i4 (real interest rate).


Інвестори співставляють граничні витрати з граничними вигодами від інвестицій. Граничні витрати – це реальна процентна ставка, тобто вартість тих грошей, що беруться в позику. Граничні вигоди – норма прибутку, яку інвестор може отримати в результаті здійснення інвестицій.


Припускаємо, що усі фірми оцінили можливі інвестиційні проекти, і що не існує проектів, які б принесли норму чистого прибутку 8% і вище;.а загальна сума проектів, що може принести норму чистого прибутку 7% і більше дорівнює 1 млрд. гр.; від 6 до 7% – ще 1 млрд. гр.; і т.д. – див. Таблицю нижче (дані гіпотетичні):


Очікувана норма чистого прибутку (%)

Сума інвестицій (млрд. гр.)

8

0

7

1

6

2

5

3

4

4

3

5

2

6

1

7

0

8


В економіці в цілому є можливість інвестувати в певні проекти на суму 3 млрд. гривень, які дать норму чистого прибутку 5% і вище, і то буде економічно вигідно, якщо реальна процентна ставка не перевищує 5%. Будь-який проект, що “випадає” із цієї “колоди” в 3 млрд., принесе меньшу норму чистого прибутку, ніж 5%, тому, при реальній проентній ставці у 5% не буде економічно вигідним. При зниженні реальної процентної ставки “колода” інвестиційних проектів збільшується. Наприклад, при і=3% вигідними будуть інвестиційні проекти на суму 5 млрд. гривен. Якщо реальна процентна ставка збільшиться, наприклад, до 7%, то в нас набереться лише на 1 млрд. інвестиційниї проектів, які будуть економічно вигідними.





З точки зору співставлення граничних витрат і граничних вигід, інвестиції будуть здійснюватись до тих пір, поки дотримується така умова: r ≥ i.


^ Реальна процентна ставка (r) є детермінантом величини попиту на інвестиції.

При зростанні r зменьшується попит на інвестиції, зменьшуєтся їх величина, і рух іде вздовж кривої інвестиційного попиту.

Але є детермінанти попиту на інвестиції, які не пов’язані з процентною ставкою (“непроцентні” детермінанти, “non-interest” determinants):


  1. ^ Витрати, що пов’язані з придбанням, експлуатацією та обслуговуванням інвестиційних товарів. – При зростанні цих витрат кожен із інвестиційних проектів приноситиме меньшу очікувану норму прибутку, отже, потребуватиметься меньша реальна процентна ставка, щоб ці інвестиції були здійснені. Крива інвестиційного попиту зміщуватиметься вліво. І, навпаки, при зниженні цих витрат очікуватиметься більша норма прибутку, що дозволить здійснювати усі інвестиційні проекти при відповідно більших ставках проценту на капітал. Крива інвестиційного попиту зміщуватиметься вправо.

  2. ^ Рівень оподаткування підприємців. – Від рівня податків залежатиме, якими будуть прибутки після сплати податків. (як нам уже відомо, податки є по суті витратами підприємців.) При підвищенні податків крива інвестиційного попиту зміщуватиметься вліво. При їх зниженні – вправо.

  3. ^ Технологічні зміни (технічний прогрес). – Чим більш ефективе нове устаткування, чим рентабельніша нова продукція – тим більша очікувана норма чистого прибутку. Отже, тим більший попит на інвестиції. І, відповідно, навпаки. В першому випадку крива інвестиційного попиту зміщуватиметься вправо. в другому – вліво.

  4. ^ Фактична забезпеченість підприємців інвестиційними товарами. – Чим в більшій мірі галузь забезпечується виробничими потужностями, тим меншим стає попит на інвестиції, і, отже, тим більше крива інвестиційного попиту зміщуватиметься вліво.

  5. ^ Очікуваня підприємців. – Від того, які прогнози стосовно економічного та політичного клімату в країні, залежить, на які обсяги інвестицій підприємці можуть “відважитись”. В останні роки – в період все більшої глобалізації економіки та інших сфер людської діяльності на прийняття інвестиційних рішень все більший вплив мають загально-світові чинники.


Якщо той чи інший детермінант попиту на інвестиції збільшує загальні обсяги інвестицій при будь-яких процентних ставках, то відбувається “зсув” кривої інвестиційного попиту вправо. якщо ж відповідний детермінант негативно впливає на обсяги інвестицій, то крива інвестиційног попиту зміщується вліво.


Інвестиції та дохід

“Лінія інвестицій” (аналогічно “лінії споживання” та “лінії заощадження”).

Горизонтальна тому, що припускається, що в довгостроковому періоді підприємства робитимуть інвестиції незалежно від використовуваного доходу. (Лінія автономних інвестицій).

В
исхідна тому, що припускається, що в короткостроковому періоді підприємства здійснюватимуть інвестиції в залежності від використовуваного доходу. (Лінія залежних інвестицій.) див. наступний графік:


Фактори, через які інвестиції виявляються найбільш мінливим компонентом сукупних видатків:

  1. ^ Відносно тривалий термін використання. – Купівля нових активів основного капіталу відбувається епізодично, в залежності від потреби заміни старих активів на нові. Але купівлю можна відкласти, якщо більш повне використання старого обладнання та машин буде більш ефективним, ніж придбання нового. І навпаки.

  2. ^ Нерегулярність інновацій. – Технологічні зміни – і, зокрема, інновації – відбуваються нерегулярно і не завжди передбачено. Проте раптова поява якоїсь новинки, що спричинює технологічну революцію, вносить суттєві корективи в інвестиційні плани підприємців. (Зокрема, коли обладнання морально старіє.)

  3. ^ Мінливість прибутків. – Якщо змінюється ринкова кон’юнктура, це може суттєво позначитись на прибутках як у бік їх збільшення, так і в бік зменшення. Такі обставини теж вносять суттєві корективи в інвестиційні плани підприємців. Оскільки підприємці більшість інвестицій проводять за власні кошти, то й інвестиції значно залежать від прибутковості підприємств.

  4. ^ Мінливість очікувань. – Змінюється фінансово-економічна обстановка в країні та в світі, то змінюються й очікування підприємців. На очікування значно впливає ситуація на фондових ринках. При цьому біржові брокери є особами заінтересованими, тому для своєї вигоди вони можуть створювати ситуації, за яких підприємці отримують спотворені ринкові сигнали, які, у свою чергу, впливатимуть на рішення підприємців стосовно інвестицій.


Внаслідок дії вищеназваних факторів лінія інвестицій переміщується або вгору, або вниз.


*************************************************************

1 Або consumption spending.

2 Дані близькі до українських реалій, але все ж лишаються гіпотетичними.

3 Застосовується “r” від фрази “віддача на інвестиції” (return on investment).

4 Застосовується “і” від “процентна ставка” (interest rate).



  • oldrussian.ru/21-paraphrase-translate-or-explain-step-i.html
  • oldrussian.ru/course-annotations-duration-of-studies-2-years-professional-education.html
  • oldrussian.ru/teaching-reading-and-functional-writing-to-adults-with-learning-disabilities-5-films-about-christo-and-jeanne-claude.html
  • oldrussian.ru/nozemna-flologya-inozemna-philologia-2007-vip-119-s-3-6-2007-issue-119-r-3-6-16.html
  • oldrussian.ru/secretary-to-the-committee-10.html
  • oldrussian.ru/it-takes-two-to-discourse-technology-and-techniques-for-interactive-speech-processing-4.html
  • oldrussian.ru/carnegie-museum-of-natural-history-has-acquired-egyptian-artifacts-since-its.html
  • oldrussian.ru/glava-5-lcenzuvannya-patentuvannya-gospodarsko-dyalnost-smolin-gv-gospodarske-pravo-ukrani-zagalna.html
  • oldrussian.ru/l-45-t-15-total-60-curriculum.html
  • oldrussian.ru/2001-2000-kancelyarizacya-movi-napevno.html
  • oldrussian.ru/a141390-dete-v-1dc-500-m-deze-deelcatalogus-bevat-een-selectie-van-romans-in-gesproken-vorm-uit-de.html
  • oldrussian.ru/egyiptomi-ld-s-szeretnd-hogy-tovbbra-is-bvljn-krlek-tmogasd-munkm.html
  • oldrussian.ru/political-islam-and-the-state-in-africa-7.html
  • oldrussian.ru/81rascheti-po-eksportno-importnim-operaciyam-shpargalka-po-finansam-i-kreditu.html
  • oldrussian.ru/povsednevnost-kak-razrushitelnaya-sila-master-zhizni.html
  • oldrussian.ru/the-16th-century-the-tudor-age-history-of-britain-.html
  • oldrussian.ru/donecko-oblasno-derzhavno-admnstrac-stornka-8.html
  • oldrussian.ru/klkst-godin-216-mnsterstvo-osvti-nauki-ukrani.html
  • oldrussian.ru/kniga-rozrahovana-na-starshoklasnikv-studentv-vikladachv-shkl-ta-vuzv-nashogo-regonu-ekologv-bologvpraktikv-z-rznih-galuzej-gospodarcho-dyalnost.html
  • oldrussian.ru/ixprotocol-on-transparency-in-export-licensing-to-the-general-agreement-on-tariffs-and-trade-1994-38.html